Сторінки

середу, 22 січня 2014 р.

Бойовий день, кривава «злука»…


Діалог - лише він є однією розв'язкою. Його ніколи не запізно почати.
Треба лише сильної волі і мудрої організації.
Любомир Гузар, кардинал УГКЦ

22 січня 2014 рік. 

95 років тому у цей день відбулася вагома мить в історії нашої держави, яка визначила подальший її розвиток, проклавши, нехай і тернистий, але все ж шлях, до здобуття віками омріяної незалежності. Об'єднання УНР і ЗУНР 1919 року стало ще одним підтвердженням того, що маріонетковий стан української нації і наруга над її територіальною цілісністю та культурною ідентичністю стали тією перешкодою, яку вимучений віками народ подолав із гідністю. Цей крок тогочасні українці сприйняли як нову сходинку до свободи, яку їхні предки виборювали кров'ю, розплачуючись життям за майбутнє своїх нащадків… 

 Ранок 22 січня 2014 року почався для України жахливою
звісткою: на майдані внаслідок нічних сутичок із силовиками на вулиці Грушевського померло двоє мітингувальників… Вихідець з Вірменії Сергій Нігоян і білорус Михайло Жіздневский були застрелені правоохоронними….
Стоп! Якими правоохоронними??? Відтепер такий прикметник до звірів, які сьогодні забирають життя людей, що відстоюють свої позиції, аж ніяк не припишеш…Бандитські слуги забрали життя молодих хлопців – силовики спецпідрозділу «Беркут»,які
давно, принаймні, якщо брати події з листопада, тобто ще два місяці тому, забули основне гасло: «Беркут» має бути з народом!» і кинулися на мирних демонстрантів, продавшись  за гроші та премії від тих, які своїми
тоталітарними законами установили в Україні диктатуру. Зокрема, «Громадське телебачення» сьогодні зранку відмовилося називати цих «дешевих  проституток», які несправедливо завдають шкоди мітингувальникам, правоохоронними органами…

Як стало відомо, на цей час кількість жертв в результаті ранкових сутичок зросла до шести. Зокрема, сьогодні на території Бориспільського масиву було віднайдено тіло одного з активістів майдану Юрія Вербицького. Його разом з іншим активістом Ігорем Луценком, якого віднайшли живим, було викрадено та жорсткого покатовано. 

Зараз ситуація на вулиці Грушевського біля стадіону «Динамо» напружена: демонстрантів більшає, сніг і холод не зупиняють їх споруджувати нові барикади, вони б'ють в бочки та розпалюють резиною чорні багаття, співають Державний гімн України та скандують «Банду геть!». 

Сьогодні з подібними вигуками та під супровід гімну на вулиці вийшли студенти львівських вищих навчальних закладів, провівши акцію «Сьогодні на парах – завтра в тюрмі». Цим вони виявили солідарність зі студентами Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого, яким інкримінують звинувачення в організації масових заходів на вулиці Грушевського, незважаючи на те, що у затриманих є докази перебування у той час в іншому місці. «Ми стикнулися із фактом введення в дію антиконституційного закону, який перетворює нашу державу у поліцейську. Кожен із нас – потенційний злочинець», - каже одна з організаторів акції. Окрім того, дівчина зазначила, що побиття студентів продовжуються: 20 січня силовики завдали поранень студентам-випускникам Острозької академії та Київської школи економіки, які поверталися з Євромайдану в Києві. «Тепер слово за нами. Бо якщо не ми, то хто, якщо не зараз, то коли?! Сьогодні час висловити солідарність, показати, що лише діючи разом, ми зможемо протистояти тиску і вимагати звільнення затриманих студентів та припинення репресій проти них», - наголосила вона. 

Організували акцію студенти Львівського національного
університету імені Івана Франка, Національного університету «Львівська політехніка» та Українського католицького університету. Спочатку вони зібралися біля пам'ятника Іванові Франку, а пізніше, на знак протесту
проти репресій над студентами, блокували рух транспорту на вулиці Городоцькій біля церкви Анни, біля Оперного театру на проспекті Свободи та на початку проспекту Чорновола. Згодом студентство підійшло до стін міської ради, де вже зібралися страйкарі - жителі міста. Після коротких переговорів частина з них вирушила на вулицю Стрийську до військової частини 4114. 




Тим часом, за повідомленням сайту «Телекритика» (http://www.telekritika.ua/profesija/2014-01-21/89489), під час висвітлення подій на вулиці Грушевського упродовж 19-22 січня постраждали близько 40 журналістів. І найганебніше те, що жилет із написом «Преса», камера чи мікрофон не зупиняють силовиків завдавати шкоди різного ґатунку кулями та світло-шумовими гранатами тим людям, які виконують вагоме завдання для суспільства - ОБ'ЄКТИВНО І ПРАВДИВО висвітлювати інформацію у точках масових заворушень. 

За інформацією «Громадського телебачення» (http://www.youtube.com/watch?v=fyrjen4oAv0), зараз у відділеннях Києва перебуває 70 затриманих, а доля 21-ого зниклого мітингувальника поки невідома. 

Священики різних конфесій закликають зберігати мир і молитися. Сподіваємося, що ця ніч і подальші дні не принесуть жертв. З нами Бог, істинна віра і надія, а також - щира молитва. Якщо зараз, у силу певних обставин, ви не на барикадах у Києві, не на точках блокади у Львові та інших містах, але всім серцем і всією душею за тих людей, хто зараз в епіцентрі подій і бореться за долю нас з вами, просто моліться, бо це ЄДНАЄ.... …




Юлія Девда
Фото з порталів «Українська Правда» та «Галінфо»