Друга всеукраїнська науково-практична конференція «Українські мас-медіа: традиції та виклики сьогодення»

РОБОТА У СЕКЦІЯХ: УЧАСНИКИ ДОПОВІДАЮТЬ

ПРИСУТНІ СЛУХАЮТЬ, ОЦІНЮЮТЬ...

ДИСКУТУЮТЬ І ДАЮТЬ ПОРАДИ

МАГІСТРАНТКИ: ГОЛОВА ДИСКУСІЙНОГО КЛУБУ ФАКУЛЬТЕТУ ОЛЕСЯ ЯРЕМЧУК І ЖУРНАЛІСТ-ІНФОГРАФ ВИДАННЯ "УКРАЇНА INKOGNITA" ЯРИНА МИХАЙЛИШИН

АСПІРАНТ КАФЕДРИ НОВИХ МЕДІЙ ЮЛІАНА ЛАВРИШ ПРО ОБРАЗ ПАПИ РИМСЬКОГО У СВІТОВІЙ СИСТЕМІ ЗМІ

ІЗ ПРИВІТАЛЬНИМИ СЛОВАМИ ДО УЧАСНИКІВ КОНФЕРЕНЦІЇ ЗВЕРТАЮТЬСЯ ЗАСТУПНИКИ ДЕКАНІВ: ЯРОСЛАВ ТАБІНСЬКИЙ І

БОГДАН ТИХОЛОЗ

ОДНА З АКТИВНИХ ОРГАНІЗАТОРІВ КОНФЕРЕНЦІЇ - ГАЛИНА САФРОНЬЄВА

ВСТАНОВЛЮЄМО SKYPE-ЗВ"ЯЗОК ІЗ ПЕТЕРБУЗЬКИМИ КОЛЕГАМИ

АНАСТАСІЯ МАГАЗОВА ПРО МІЖНАРОДНИЙ ІМІДЖ УКРАЇНИ В НІМЕЦЬКИХ ЗМІ ПІСЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ФУТБОЛЬНОГО ЧЕМПІОНАТУ ЄВРО-2012

ЗАПИТАННЯ ДО ДОПОВІДАЧІВ СТАВИТЬ СТУДЕНТКА-ПЕРШОКУРСНИЦЯ АНАСТАСІЯ ПОЗИЧАЙЛО

ОЛЬГА УРСУЛЕНКО ПРО КОНТЕНТ УКРАЇНСЬКОГО ТЕЛЕБАЧЕННЯ І ЙОГО "ЗОЛОТУ СЕРЕДИНУ"

ЗАСЛУЖЕНИЙ ПРОФЕСОР ФАКУЛЬТЕТУ ОЛЕКСАНДРА CЕРБЕНСЬКА ПРО СИЛУ РІДНОГО МІСТА ТА ЙОГО МАГІЧНИЙ ГОЛОС, ЯКИЙ МИ ПОВИННІ УМІТИ ЧУТИ ТА ЦІНУВАТИ

ЕВОЛЮЦІЮ МЕДІА ДОСЛІДЖУЄ СТУДЕНТКА І КУРСУСОФІЯ БОЖИК

І ВСЕ-ТАКИ ВИЙШЛО! САНКТ-ПЕТЕРБУРГ, ВРОЦЛАВ І БАРСЕЛОНА - МИ ВАС БАЧИМО І ЧУЄМО!

УСІ НА КОНФЕРЕНЦІЮ!

25-26 квітня 2013 року на факультеті журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка проходила друга всеукраїнська науково-практична конференція «Українські мас-медіа: традиції та виклики сьогодення». Участь у ній взяли близько 90 студентів, аспірантів і викладачів зі Львова, Києва, Вінниці, Сімферополя, Полтави, а також із закордоння -  Варшави, Мінська і Бєлгорода.  Через Skype-зв'язок долучилися і доповідачі  із Санкт-Петербурга, Вроцлава та Барселони. Кожен учасник у власній роботі досліджував конкретну сферу  журналістики, аналізував певний її предмет, та обмінювався досвідом зі своїми колегами. Програма заходу охоплювала пленарне засідання,роботу в секціях та проведення майстер-класів і медіа-практикумів. Спеціально до днів конференції на факультеті  випустили і збірник, куди помістили усі праці доповідачів. 

Пленарне засідання відбулося 25 квітня у приміщенні 303 аудиторії. Із привітальними словами до учасників і гостей події звернувся заступник декана з навчально-виховної роботи Ярослав Табінський. Він побажав усім юним мас-медійникам за допомогою їхніх доповідей відкрити нові шляхи і  тенденції  до розвитку сучасної журналістики, особистості свідомого українського журналіста та нашої держави. Заступник декана з навчальної роботи Богдан Тихолоз  відзначив молодий вік цієї галузі, її творчий характер, тісну пов'язаність минулих і сучасних традицій та взаємозв'язок теорії і практики. Також наголосив на важливій місії сучасних студентів-журналістів – генерувати нові думки та свіжі ідеї: «Сьогодні  науку загальносоціальних комунікацій творите ви». 

Приємного спілкування, яскравих відкриттів учасникам конференції побажала доцент Санкт-Петербурзького університету Людмила Мар'їна. Вона представила доповідачів Вищої школи журналістики і масових комунікацій. Костянтин Ямщиков у стислому викладі своєї роботи, пов'язаної із саморегуляцією та керуванням сучасним мегаполісом в медіасфері,  виділив два підходи до його вивчення: це надрівневість електронної системи, що складається із менших редакцій, і різниця між категоріями особистого та загальнодоступного. Микола Соколов наочно, за допомогою двох обкладинок журналів, показав перевагу змісту  фотографії над її композицією, у що вклав поняття інформативності. Доповідь Марії Габелії стосувалася культури мови журналіста, яка, за думкою дівчини, є візитною карткою медійника, особливо телевізійного, оскільки сприяє оптимізації спілкування та акцентуванню на головному. Як  вважає сама студентка, базис належного мовлення складають три категорії: фонетична, лексична і синтаксична. «Українські журналісти дають приклад, як говорити в ефірі», - похвалила вона наших мас-медійників. Про зміну способу мислення людини та важливість  етикету у соціальних мережах говорила Наталія Конзалаева.  

Далі слово передали Вроцлаву,  а саме випускнику факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка, а зараз студенту Вроцлавського університету, Тарасу Назаруку. До уваги присутніх він підготував презентацію «Вплив блогосфери на формування громадської думки в Польщі». У ній дослідив кількість активних інтернет-користувачів і блогів у країні, показав різницю між зірковими блогерами, і тими, хто професійно займається просуванням власний інформаційний продукт, визначив позитивні та негативні риси блогерів, співпрацю із рекламодавцями, яка може бути визначальною у питанні попиту того чи іншого продукту.  Також навів статистику, згідно з якою 30% користувачів Інтернету вважають блоги важливим ресурсом інформації. 

Тему міжнародного образу України в інформаційному просторі Німеччини після проведення чемпіонату «Євро-2012» у своїй доповіді розвинула студентка Таврійського національного університету Анастасія Магазова. За базу свого дослідження вона взяла статті німецького ресурсу «Дойче Велле», який подавав підсумки спортивної події. Виявилося, що українські матеріали цього ж ЗМІ стосувалися Львова, як міста, що приймало чемпіонат, тоді як німецькі публікації  звернули увагу на теми расизму й нацизму, а також відзначили обмеження свободи українських медіа. 

Загальну картину телебачення України у своїй роботі подала студентка Вінницького педагогічного університету Ольга Урсуленко. Вона визначила цей аудіовізуальний ЗМІ як стержень маніпуляції суспільством. Серед основних його проблем виокремила заповнення ефіру неякісним контентом, приватизацію провідних телеканалів, зросійщення та провокативний характер, що призводить до виникнення суперечок і незгод. Вирішення вищепереліченого Ольга вбачає у віднаходженні «золотої середини», що залежить від самих власників каналів.  

Аспірантка факультету журналістики Львівського університету Юліана Лавриш представила свою доповідь у вигляді презентації «Імідж Папи в українських нових медіях : висвітлення, зречення Папи Бенедикта ХVI і обрання Папи Франциска». Згідно з її дослідженнями, українські медії вісім років Понтифікату попереднього глави Католицької церкви підсумували у негативному світлі, постійно подавали інформацію про скандали зі священниками-педофілами,  розкрадання ватиканського архіву, напад божевільної італійки у соборі Святого Петра та непорозуміння із мусульманами. Зараз медіа всього світу активно висвітлюють діяльність новообраного папи Франциска Берголіо, обрання  якого було несподіванкою для нього самого. Проблему відносин церкви і  людини Юліана вбачає у  тому, що суспільство сприймає релігійну установу як політичну інституцію, а мало б як свій моральний базис. 

Із Барселони  учасників конференції привітала випускниця нашого факультету Христина Грищук. Її доповідь стосувалася іміджу України у світовому кіно. Його вона унаочнила на прикладі уривків із кінокартин  «Перевізник», «Доктор Хаус», «Галіція» та голлівудських акторок  -  Міли Йойович, Міли Куніс та Ольги Куриленко. Також зазначила, що українські кіноклуби існують і за кордоном. Активно популяризують образ нашої країни осередки такого типу  у Берліні та Парижі.

Завершила пленарне засідання Заслужений професор Львівського національного університету, викладач кафедри телебачення і радіомовлення Олександра Сербенська. Вона зізналася, що дуже рада від того, що на сучасне покоління мас-медійників можна покластися, оскільки воно зробить журналістику якісною  та інтелектуальною. Побажала Олександра Антонівна любити свою рідну землю, вслухатися у її голос та шанувати добрий дух України: «Усі творчі люди дістають силу від землі, неба і космосу, від усього Всесвіту!»

Після пленарного засідання другої всеукраїнської науково-практичної конференції «Українські мас-медіа: традиції та виклики сьогодення», її учасники розійшлися працювати по секціях, де доповідали свої роботи. Тематичних напрямків їх написання було чотири: «Українська журналістика: історичний досвід і традиції», «Теорія і практика соціальних комунікацій», «Сучасні аудіовізуальні ЗМІ» та «Ключ до розвитку новітньої медіасистеми».  Розглядали вони відповідно розвиток, функціонування та висвітлення подій різноманітнимиЗМІ; специфіку закордонних видань, зокрема, сформований образ у них України, особливості жанрів та інформаційних стандартів; специфіку телевізійного контенту та поширення в ньому Інтернет-мереж;  вплив нових медій на суспільство та журналістику в цілому. 

26 квітня, у другий день конференції,  учасники відвідали майстер-класи і медіа-практикуми. Ярина Михайлишин, магістрант Вищої школи суспільних наук Інституту філософії і соціології Польської академії наук, ознайомила присутніх із секретами та прийомами створення якісної інфографіки, вказала на типові помилки сучасних інфографів і підказала їх вирішення. Редактор відділу новин інформагентства «ZAXID.NET» Христина Нога розповіла про основні принципи виготовлення новин для інтернет-видань  та ознайомила із вимогами до журналістів, які там працюють.

Своїми враженнями від проведення другої науково-практичної конференції поділилися і самі учасники. Студентка із Вінниці Ольга Урсуленко відзначила активність доповідачів та роботи секції. Аспіранток Інституту журналістики  Сніжану Тарасенко та Анну Шкляр  вразила гостинність львів'ян, міжнародний рівень події, високопрофесійність доповідей, зокрема і студентів Львівського університету, чудова можливість обмінятися досвідом та активний темп спілкування. Першокурсниця факультету Софія Божик відзначила творчу і жваву атмосферу, цікавість думок та ідей доповідачів: «Учасники старались виконати роботу так, щоб кожен зміг почерпнути для себе щось нове. Ми працювали як команда і це тішить».  Співорганізатори конференції – Галина Сафроньєва та Ірина Малюк зізналися, що цьогорічна студентська конференція, як і минула, залишила у них приємні емоції та познайомила із новими людьми. «Спостерігаючи за зацікавленими обличчями учасників з інших міст, можу зробити висновок, що все відбулося так, як і було заплановано. Тішуся, що багато людей долучилися до організації дійства, а також до самої роботи конференції. Тому щиро дякую всім тим, хто був небайдужим до цієї масштабної, уже можна навіть сказати міжнародної наукової події. Будемо сподіватися, що наступного року наш факультет покаже ще кращий рівень, а гостей зі всієї України та з-за кордону буде більше!» - впевнена Галина Сафроньєва. 

Друга всеукраїнська і, напевно уже, міжнародна науково-практична конференція стала вагомим заходом на нашому факультеті, що засвідчив належний рівень підготовки, плідна робота учасників та їхні позитивні враження. 

Юлія Девда 
Фото Мар"яна Павлика, Зоряни Козачок і Марини Шуміліної

Журналісти обговорили особливості синергетики ЗМІ

24 квітня на факультеті журналістики в рамках "VII Всеукраїнського фестивалю науки - 2013", присвяченого 150-річчю від дня народження акад. В.І.Вернадського відбувся круглий стіл на тему «Синергетика нових медій: чому сукупний ефект більший, аніж сума доданків?» Завітали на нього  доцент кафедри історії філософії Львівського національного університету імені Івана Франка Андрій Дахній, журналіст Інтернет-порталу ZAXID. NET Любко Петренко, керівник сайту телеканалу ТВі Олег Онисько,  заступник головного редактора ІА ZIK Тетяна Вергелес,  редактор онлайн-газети «Варіанти»  Ірина Марушкіна. Участь в обговоренні теми взяв доцент кафедри нових медій, ведучий радіостанції FM «Галичина» Юрій Залізняк. Присутніми на заході були студенти та викладачі, які упродовж розмови ставили спікерам запитання та висловлювали власні думки стосовно предмету розмови. Учасники події вели дискусії щодо особливостей цифрового суспільства та потреби якісної журналістики, зокрема і в Інтернет-просторі.

Почалося засідання зі слів завідувача кафедри, професора Бориса Потятиника. Модератор зустрічі привітав учасників події і висловив думку щодо мети подібних зібрань: «Хотілося б, щоб така спільнота діяла, відкликалася на ідеї та думки, а також визначала політику функціонування товариства, яке складається зі студентів і викладачів».  

Далі слово передали Андрію Дахнію, який відзначив активну роботу кафедри та зауважив стрімку зміну суспільства, яка безпосередньо пов'язана із цифровим поколінням. Андрій Йосипович окреслив загальні риси процесу модернізації спілкування. За його словами, відбувається зміна стилю комунікування, по-новому співвідносяться акценти приватного та публічного, оновлюється і мова, в наповненні новими словами якої вагому участь беруть саме медійники.  Спікер перейшов і до конкретики. Серед її особливостей виділив зростання кількості Інтернет-користувачів, наявність меншої кількості часу на читання друкованих ЗМІ, як ієрархічного продукту, а також процес заміни середовища інститутами. «Завдяки Інтернету у людини з'являється можливість знайти інших людей, що сприяє виникненню імпульсу до розвитку комунікації», - зауважив він.

Наступний гість, Любко Петренко,навів приклад індійської газети «Пасадени», власниками якої були американці. Дешевий спосіб, а саме виплата меншої заробітної плати індійським журналістам, призвів до неякісного та помилкового наповнення друкованого ЗМІ.  Цим  журналіст видання ZAXID.NET прагнув довести, наскільки  важливою є потреба якісної журналістики та зростання попиту на неї. Також зазначив: «Переоцінка цінностей у журналістиці зараз відбувається більш помітно». 

Про широке та різноманітне інформування суспільства за допомогою нових медій говорив Олег Онисько. Зокрема відмітив, що зараз працівники ЗМІ тяжіють до того, щоб інформація, яку вони подають, має бути структурованою. «Наше завдання – конструювати і подавати готову «страву», яка сподобалася б максимальній кількості споживачів», - переконаний головний редактор сайту телеканалу ТВі.  

Не відкидати газети порадила Тетяна Вергелес, хоча зазначила особливість Інтернету в тому, що сьогодні при його шаленій швидкості все ж можливо зробити якісний матеріал. «Минуле покоління і сучасне співіснують в одному інформаційному полі», - підкреслила Тетяна Іванівна. Вона запевнила у тому, що журналістика ще буде існувати довго. Принаймні доти, доки буде людина, яка відчуватиме потребу в інформації.

Про зміну ставлення до часу, простору, який перетворився на віртуальний світ, керований людиною, і сприйняття інформації в Інтернеті говорила редактор онлайн-газети Ірина Марушкіна. Спікер наголосила на третьому понятті, під яким розуміє руйнування тексту, його фрагментарність, які спричиняють пасивність аудиторії. Хоча впевнена, що емоційна та психічна складові не зазнають змін навіть при таких нововведеннях, які потрібно не боятися сприймати.

Доцент кафедри нових медій і ведучий радіостанції FM "Галичина" Юрій Залізняк вважає журналістику усвідомленим механізмом, який повинен мати прикладне значення. Тому переконаний у тому, що мас-медійник зобов’язаний дотримуватися певної планки, певної висоти власних матеріалів, що не дозволить йому вичерпатися сповна.

У ході дискусії свої запитання ставили і студенти. Вони стосувалися межі між «жовтою» та високою пресою, тематичного орієнтування матеріалів, шляхів досягнення якісної журналістики. Після завершення круглого столу учасники та модератори зустрічі подякували гостям, а вони, у свою чергу, мали можливість поспілкуватися із юними журналістами.

Юлія Девда

Фото Кетеван Кантарії

ЗЕЛЕНИЙ ТУРИЗМ У СЕЛІ: ПЕРСПЕКТИВА Є!

«Кобаківчанка» поєднала велич природи, дух історії, красу культури

 «Ми отримали у спадок невимовно прекрасний сад…», - вважав британський еколог Джеральд Дарелл. Про який із них ішлося у його словах : фруктовий, що манить до себе солодким смаком спілих яблук, груш, слив, винограду, чи квітковий, який приваблює дивовижним ароматом пишних троянд, витончених лілій,тендітних конвалій, тішить красою загадкових орхідей і різнобарвних айстр? Ні. Головним героєм виразу вченого стала єдина складова Всесвіту, де на повну вирує життя та відбувається процес оновлення – планета Земля…Та чи здатні ми по-справжньому осягнути багатства цього затишного куточка? Що є причиною того, що наш спільний дім із дня у день потерпає від стихійних лих? Ядро цієї проблеми - його «житель», який на зламі епох забажав стати володарем навколишнього середовища. Осмисливши те, що людина відмовилася бути із живим світом одним цілим, до своїх слів Дарелл додав: «…але біда наша в тому, що ми не вміємо його (сад, тобто Землю) цінувати…»

Тоді що потрібно зробити, щоб усвідомити унікальність найзагадковішого чуда Сонячної системи? На мою думку, оцінити багатогранність його природи.  Для цього необов'язково брати планетний масштаб. Проаналізувати екобагатства можна і на прикладі власного поселення, виділивши кілька днів для прогулянки стежинами рідного краю. Така екскурсія збагачує не лише свіжим повітрям, а й новими враженнями. А щоб така міні-подорож стала ще оригінальнішою, не завадить зіграти роль туриста чи зібрати інформацію про місцину з уст одножителів. Так можна дізнатися, за яких умов утворилася та чи інша водойма, чи ким був закладений певний історико – природній заклад …

Моєму селу Кобаки, що знаходиться на території Косівського району(Івано-Франківщина), понад 560 років. Його історія, як історія кожного населеного пункту, є неповторною, люди – доброзичливими та працьовитими, молодь – талановитою і мрійливою. У ньому також свого часу  жили і творили відомі особистості, що залишили помітний слід у розвитку суспільно-політичних подій і сприяли збагаченню культури. Не менш захоплюючою є і природа рідного села. Різноманітність туристичних об'єктів приваблює як самих його жителів, так і гостей із різних куточків регіону та України не одне десятиліття.

Відтепер пізнавальна екскурсія по мальовничому куточку Косівщини  стане ще цікавішою. Ще минулого року, у липні, відкрився екологічний маршрут, який містить зупинки, яких раніше не включали до загального «сценарію» подорожі. Свого роду це екологічний проект, основна мета якого – зберегти історико-краєзнавчі пам'ятки села Кобаки для майбутнього покоління, формувати поняття екологічної культури , свідомості та бережливого ставлення до природних, історико-культурних об'єктів поселення. 

Його автор – учитель географії Кобаківської ЗОШ І-ІІІ ступенів Букатчук Наталія Василівна. Реалізації ідеї сприяли Міжнародний фонд «Відродження», Центр громадських ініціатив м. Косова, відділ освіти Косівської РДА, Кобаківська сільська рада та загальноосвітня школа. 

Екологічна стежина «Кобаківчанка» охоплює одинадцять зупинок. Розповіді про кожну із них помістили на стендах, які встановили біля самих об'єктів.

Очолюють  маршрут шість найбільших ставків села, що знаходяться на його крайній західній частині. Вже кілька десятиліть поспіль зупинка «Ставки» є одним із найулюбленіших місць рибалок. І недарма, адже протягом 80-х років минулого століття, у пік розвитку ставкового господарства, на гачок можна було спіймати цінні породи риб. Хоча на сьогодні розмаїття ставкових мешканців дещо збідніло, відданих рибалок на ставках не поменшало . 

Відвідуючи наступну зупинку, «Лісничівку»,турист на власні очі бачить оригінальну пасіку, яку відроджують робітники по догляду за рослинами та знайомиться із розсадником, окремі види дерев  якого  завезли з інших держав і континентів.

Проходимо ще трішки – і на горизонті з'являється лісовий масив «Дичина». Він є чудовим місцем для шанувальників туризму. Щороку тут проводять спортивні змагання для юних краєзнавців із цілого району. Тішить «Дичина» і тим, що протягом цілого літа дарує кобаківчанам різні види грибів. Жаль, але екологічний стан зеленого куточка погіршується через надмірний випас худоби та викиди сміття.

Мандруємо далі та відвідуємо четверту станцію – «Джерело». Ця водойма залишається однією із найпотужніших у нашому селі. За секунду до своєї тари чи відра спраглий набере, уявіть собі, 15 літрів смачної води! Свої цілющі властивості вона проявлятиме цілий рік, якщо потрапить до ваших  посудин у ніч на Водохрестя. Зараз вода із джерела використовується для форельного господарства одного із приватних підприємців. 

 


Навпроти джерела знаходиться іще одна краєзнавча пам'ятка Кобак – хата-музей Марка Черемшини. Саме у ній новеліст світового масштабу вперше побачив світ. Це місце завжди насичувала атмосфера красного письменства. Зараз музей стоїть так, як і багато років тому, поглядаючи на невеличкий ставок. Сьогодні це місце залишається привабливим для гостей села. Інколи до нього навідуються учні школи, для яких працівники закладу проводять пізнавальну екскурсію.

Спускаємося трішки вниз  – і нас вітає «Гніздо лелеки», що розмістилося на присадибній ділянці одного із жителів.  На стенді читаємо трагічну розповідь старожилів про насміх людей над лелечими почуттями. Необдуманий «жарт» - підміна лелечиного яйця на качине, призвело сім'ю птахів до загибелі. Вцілілий батько-лелека жорстоко помстився тогочасним господарям за такий вчинок. Люди кажуть, що саме він міг принести із пастушого вогнища обгорілу галузку, що стала причиною зруйнування будівлі хазяїна. Зараз у гнізді живе нова сім'я лелек. Я неодноразово спостерігала за їх спільним кружлянням. Та й самі лелеки для українського народу – уособлення вірності, надійності та любові. 

Сьомою зупинкою екологічної стежини є «Дуб». Цей столітній красень могутньо височить у центрі Кобак біля розважального закладу, на місці якого у 10-20-х роках минулого століття був Народний Дім. Це дерево пережило не одну люту зиму, в тому числі й цьогорічну, та стало свідком вагомих для нашого села історичних подій.

Крокуємо вверх – і опиняємося на колишньому березі Черемоша – Сокільці. На його території красуються стрункі берізки, які посадили  учні більше, ніж півстоліття тому. Це місце є знаковим і для найстарших школярів. Саме на найвищому горбі Кобак випускники зустрічають вранішнє сонце та свій перший дорослий світанок.

Іще одне дерево - довгожитель розташоване на подвір'ї дитячого садочка. Каштан справжній чи істинний, що поширений лише у західних областях, більше, ніж сто п'ятдесят років тому, був пагоном біля священикової резиденції і кожного дня тягнувся до сонячного проміння. Сьогодні під його ошатними кронами в ігри грає дітвора, в любові один одному зізнаються закохані, у спогади веселої юності поринають випускники школи…

Десята екологічна зупинка – унікальний духовно-екологічний центр «Здвижин». Це місце є святим, оскільки саме тут 11 жовтня 1934 року одному жителю Кобак з'явилася Матінка Божа із двома чоловіками, що були одягнені в білу одежу. Зі стенду, що поміщений біля об'єкта, кожен дізнається про історію хреста, який встановлював очевидцем Богородиці. А ще – робить для себе беззаперечний урок: піднімати руку на святі речі – величезний гріх, чим виховує та зміцнює пошану до релігійних цінностей.  Сьогодні  «Здвижин» збирає тисячі паломників, які, стоячи на службі, відчувають дух любові та атмосферу злагоди.

Кінцева станція маршруту – «Ходосове поле». Це територія, оповита загадками Трипілля та легендами про Довбуша. Кажуть, що саме на цій землі закопані бербениці (музичний інструмент у вигляді діжечки) із золотом видатного опришка. Поки що під час орання та обробки поля натрапити вдається тільки на старовинні куски цегли, заліза та різні деталі. А це є одним зі свідчень того, що тут кілька тисячоліть тому господарювало перше плем'я  української історії – трипільці.

Окрім загальних  відомостей та сільських оповідей кожен допитливий турист зможе прочитати додаткову інформацію про усі зупинки: хронологію подій, пов'язаних із об'єктами, характеристику флори та фауни тієї чи іншої  місцевості, незвичайні історії, сучасний стан території,  цінні поради та настанови для майбутніх поколінь. Така оригінальність вносить у зміст певну ізюминку та розширює кругозір відвідувачів. Тому екологічна стежина «Кобаківчанка» є свідченням того, що в нашому селі , як і в будь-якому іншому поселенні , існують історико-природні пам'ятки, які потрібно вчитися берегти та цінувати! Ласкаво просимо до нас у село!

Отож, кожен із нас, оцінивши екологічні надбання свого населеного пункту, повинен взяти із цього належний урок. Він полягає у вмінні зберігати екобагатства вашого села чи міста та здійснювати важливий крок у відродженні та вдосконаленні історико-природніх об'єктів. Адже в кожному поселенні знайдуться цікавинки, які варто було б відвідати з метою розуміння того, що місце, в якому ви живете – цінна знахідка для справжніх шанувальників зеленого туризму, кращі часи якого ще попереду. І якщо такі завдання увінчаються успіхом, кожен  гордо мовить: «Наш сад врятовано!»

Юлія Девда, студентка І курсу

факультету журналістики Львівського

національного університету

імені Івана Франка