Інтеграція України та
Польщі за участю ЗМІ
17 травня 2013 року у Дзеркальній
залі Львівського національного університету імені Івана Франка провели
міжнародну конференцію «Роль польських і українських державних ЗМІ в контексті
відносин між Україною та Європейським Союзом». Організували подію ЛНУ імені
Івана Франка, Польське Радіо «Rzeszow»і Львівська обласна організація Національної спілки журналістів України.
Участь у ній взяли представники засобів масової інформації обох країн, медіаексперти, професори та викладачі факультету Львівського,
Ягеллонського та Опольського національного університету. Конференцію присвятили
інтеграції України в ЄС за участю засобів масової інформації, які сприятимуть
зміцненню культурних, наукових, освітніх зв'язків та налагоджуватимуть міжнародні
контакти між Україною і Польщею.
Привітав учасників і відкрив
конференцію професор, директор Інституту європейської інтеграції ЛНУ ім.І.Франка Богдан Гудь. Від імені ректора Львівського університету Івана
Вакарчука до присутніх звернувся
проректор з науково-педагогічної роботи Володимир Кирилич. Він зазначив важливу
роль молоді у процесах гуртування Польщі
та України, яка вже здійснює певні спроби, поки медіаексперти думають і
дискутують. Також відзначив відкритість університету для усього світу, наявність
між обома країнами зворотнього зв'язку, плідну співпрацю із вищими навчальними закладами
Польщі, в яких зараз здобувають освіту студенти
Франкового університету та важливість цієї конференції для них самих. «Про це
повинні знати, повинні тішитися, що ці дискусії донесуть до студентів», - впевнений Володимир
Михайлович. Від імені голови Польського
Радіо Жешув Генрика Пєтжака виступила директор Департаменту громадських ЗМІ
Національної Ради Телерадіомовлення Республіки Польща Барбара Стаховяк. Вона зачитала листа, у якому Генрик Пєтжак звернув увагу на медіа
як сегмент ринку, що здатен виконувати культурні та духовні функції. Важливим
елементом публічних медій він виділив засади
їхнього впливу на масову аудиторію. Головне завдання у його якості Генрик вважає
просування медіапродукції європейських стандартів, а також імплементація ЗМІ ,
що базується на виконанні державами міжнародних правових норм. На ролі не тільки держави, але і ЗМІ, яку
важко переоцінити, наголосив начальник аналітично-інформаційного управління
головного управління з питань внутрішньої політики, преси та інформації ЛОДА Дмитро Посипанко. Він впевнений, якщо
журналісти усвідомлюватимуть її вагомий вплив, то зможуть довести, розповісти і
сформувати позитивну думку суспільства. Також запевнив, що управління максимально
сприятиме прозорості та чесності політики у сфері медіа. Від імені голови ЛОДА
Віктора Шемчука учасників конференції
привітав заступник
Львівського міського голови з гуманітарних питань Василь Косів. Він відзначив високу активність польських ЗМІ у
Львові і культурний потенціал міста. «Робота медіа стає справжнім мистецтвом, а
журналісти – справжніми віртуозами», - підсумував Василь Михайлович. Генеральний консул Республіки Польща у Львові Ярослав Дрозд відзначив інший характер
телевізії Польщі, ніж в Україні, що дає підстави назвати дві міжнародні системи
ЗМІ конфронтаційними. Також виокремив і
їх спільний зв'язок: «Знання
української мови поляками, польської мови українцями – результат
діяльності засобів масової інформації». Про євроінтеграційну тематику в роботі
радіожурналістів говорив Голова Львівської обласної організації НСЖУ, заступник
директора ТВО «Львівське радіо» Ярослав
Климович. Він зачитав листа від голови Національної спілки журналістів України
Олега Наливайка. У ньому Олег Ігорович наголосив на необхідності входження
українських засобів масової інформації у систему європейських цінностей. За
його словами, це забезпечить українським журналістам краще висвітлювати євроінтеграційні процеси. Вітальне
слово від Голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Володимира Манжосова виголосив представник
Національної ради з питань телебачення та радіомовлення у Львівській області Петро
Цеголко: «Проведення такого масштабного заходу є важливою подією для обох
дружніх країн, які мають культурні зв'язки і зміцнюють їх. Ця конференція –
перший крок, що наблизить українську спільноту до Європи». Не обминув уваго і чемпіонат з футболу Євро-2012, який приніс Україні та Польщі великий
досвід і співпрацю. Щодо вдосконалення у системі засобів масової інформації,
порекомендував впровадження цифрового мовлення, розвиток Інтернету та
соціальних мереж і застереження дітей
від негативного впливу. Підсумував цю
частину конференції Голова Польського
Радіо «Rzeszow» Генрик Пєтжак.
Далі учасники перейшли до виступів. Першим слово взяв професор Ягеллонського університету
Богуслав Нєренберг. Він відзначив тривалу співпрацю із Львівським
університетом та її вплив на формування образу медій. Про місію польських
державних ЗМІ в контексті стандартів ЄС говорила директор Департаменту громадських ЗМІ Національної
Ради Телерадіомовлення Республіки Польща Барбара
Стаховяк. На проблемі вступу у ЄС та потребі якісної практичної
журналістики свою увагу зосередив Голова Львівської обласної організації НСЖУ,
заступник директора ТВО «Львівське радіо» Ярослав
Климович. Також він закликав до співпраці тих журналістів, яким вистачає
професіоналізму. Представник Польського Радіо «Rzeszow» Марек Цинкар впевнений
у тому, що сучасним журналістам варто показувати складну
дорогу до ЄС, яка має не тільки перемоги та досягнення, але й помилки.
Після цього між
учасниками за круглим столом відбувалася панельна дискусія. Професор
Опольського університету Станіслав Ніцєя
акцентував на галицькій культурній
ідентичності, на бар'єрах і можливостях, які із нею пов'язані, назвав головні
культурні пам'ятки Галичини. «Це наше спільне добро, яке ми повинні показувати,
повинні ним гордитися, воно – це оригінальність Європи», - підкреслив
Станіслав. Також зазначив, що донесення до свідомості суспільства цінності цих
пам'яток – це робота людей із камерами та мікрофонами, тобто журналістів. Ще на
одній важливій проблемі - представлення
медій в українській системі ЗМІ – зупинив погляд декан факультету журналістики
Львівського національного університету імені Івана Франка Михайло Присяжний. Окрім
цього, зазначив помилки правового аспекту: «Ми маємо цивілізовані закони, але
ще не добилися бажаного рівня прозорості і не знаємо, у чиїх руках тримаються
ЗМІ». Михайло Павлович вірить: асоціацію про вступ у ЄС підпишуть. Із
акцентування на культурних скарбах до
фокусування на політичній площині
перейшов завідувач кафедри нових медій, професор Борис Потятиник. Ключовим поняттям у своєму виступі він визначив
масову свідомість, зокрема стереотипи, які
мають незбалансовану оцінку і неправильний підхід до висвітлення тієї чи
іншої сторінки історії. Говорилося і про ЗМІ як засіб, який може ними
нехтувати, а може зреагувати на них і усунути. Замісник декана Закладу
медіа-менеджменту та економіки Інституту культури Ягеллонського університету Богуслав Нєренберг закликав до пошуку
спільного та виділив три види відносин між тими об'єктами, які ним ним: це
домінація, компроміс та інтеграція. Вважає, що Україні і Польщі потрібно обрати
третій із них, тобто об'єднання. Про потребу принципів прозорості у системі ЗМІ
висловився аспірант кафедри європейського права ЛНУ ім. Івана Франка Павло Присяжний. Він вважає, що жодна з
документацій, які стосуються правового аспекту засобів масової інформації не
відображена повністю в українському законодавстві. А це, у свою чергу,
призводить до руйнування органів преси, творчих колективів і рейдерства, тобто
захоплення і знищення осередків інформації. Вирішення аспірант вбачає у
виконанні плану дій Асоціації ЄС щодо правового регулювання ЗМІ.
Завершила конференцію
розширена дискусія, до якої долучилися представники Львівської, Волинської, Івано-Франківської, Тернопольської і
Закарпатської обласних державних телерадіокомпаній, радіостанцій «Kielce» і «Gdansk». Розмову вели про вільне пересікання кордону,
співпрацю із окремими регіонами, підготовку матеріалів, які б показували
польський дух та особливості країни і створення Ради ЗМІ, яка б гарантувала
спільне мислення і дії до досягнення єдності Польщі та України в інформаційному
аспекті.
Після завершення дискусії
проректор з науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку Львівського національного
університету Мар'ян Лозинський подякував усім учасникам за плідну конференцію, запропонував
розширити межі постійної співпраці Польщі та України, охопивши східні області
та окреслив основну рису мас-медійників: «Сьогодні журналісти повинні бути
чесними!»
 |
| Дзеркальна зала об"єднала дві країни |
 |
| Модератор - професор, директор Інституту європейської інтеграції ЛНУ ім.І.Франка Богдан Гудь |
 |
| Завідувач кафедри нових медій факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка Борис Потятиник |
 |
| Перекладачі працюють на відмінно |
 |
| Голова Львівської обласної організації НСЖУ, заступник
директора ТВО «Львівське радіо» Ярослав
Климович |
 |
| Проректор з науково-педагогічної роботи Володимир Кирилич і декан факультету журналістики
Львівського національного університету імені Івана Франка Михайло Присяжний |
 |
| УКРАЇНА ХОЧЕ В ЄС |
 |
| Професор Ягеллонського університету
Богуслав Нєренберг |
 |
| Директор Департаменту громадських ЗМІ Національної
Ради Телерадіомовлення Республіки Польща Барбара
Стаховяк | | |
Продовжити розмови учасники
мали можливість уже після завершення конференції, прогулюючись Львовом та
дискутуючи в кулуарах.
Юлія Девда
Фото Олега Вівчарика
Студенти
факультету журналістики вшанували пам’ять відомого композитора, одного з
основоположників української естрадної музики Володимира Івасюка. 22 травня
2013 року у глядацькій залі ЦКД Львівського національного університету імені
Івана Франка відбувся концерт, який організували першокурсники під керівництвом викладача кафедри теорії і
практики журналістики Наталії Войтович. 
Розпочався вечір з
акапельного виконання пісні «Чуєш, брате, мій…». Опісля один за одним звучали інші
творіння романтика: гуртом учасники виконували композиції «Водограй»,
«Пісня буде поміж нас!», «Червона рута», із уст дівчат лунали «Колиска вітру», «Мальви». Тріо хлопців додало
до свого виступу жваві рок-н-рольні
рухи, виконавши пісню «Капелюх». А дует Богдани Лясківської та Володимира
Нижняка, які увійшли в роль молодих закоханих, порадував усіх присутніх романтичною
композицією «Я піду в далекі гори». Поміж
пісні вдало вплелися вірші Дмитра Білоуса про рідну мову як основу людського
життя, про синів народу, здатних на самопожертву заради його свободи, а також
поезія, присвячена найкращій і найніжнішій жінці, яка стала для Володимира Івасюка
сенсом життя, – Пісні. Гармонійно доповнила
музичні композиції акторська гра. Перед глядачами на сцені у трьох амплуа
поставав і сам митець. Спочатку він - юнак, який захоплюється грою на
проникливій скрипці та виховує у собі національний дух, проти чого повстають
батьки, оскільки не знають, яким виросте їхній син. Згодом – студент-хуліган,
який познущався із пам'ятника погруддя вождя. На сцені - імпровізована комісія
університету, що вже підписала наказ про відрахування неблагодійного забіяки.
Другий Володимир – це уже відомий композитор і поет, який розривається між
обома скрипками – сумною та веселою, пізнає справжнє кохання, про глибину і
щирість якого зізнається тільки у своїх піснях, а про його стосунки ходять різноманітні
чутки, яким він навідріз відмовляється вірити, вважаючи, що йому просто
заздрять. Та слава засліплює, і композитор радиться тепер не із вірними
скрипками, кожна з яких була помічницею у певний момент життя, а із чаркою, у
якій прагне втопити свої проблеми. Він не знає справжньої любові та не
намагається відкрити душу особистості, пізнати її нові грані. Настає фінальний
момент – Івасюк зустрічає двох себе – амбітного студента й талановитого
композитора, але вони йдуть від нього, бо перестали вірити, що той повернеться
до нормального життя без чарки. Згодом приходить смерть, і забирає їх із собою…
Наприкінці свята під акорди
пісні «Залишені квіти» у виконанні Івасюка актори-першокурсники поклали до
портрета композитора рожеві троянди. За докладені зусилля, сумлінну підготовку
та увагу учасникам і глядачам подякував
заступник декана з навчально-виховної роботи Ярослав Табінський. «Без пісень Володимира
Івасюка українські співаки не перемагали б у вокальних конкурсах, наша музика
не була б такою популярною, як є зараз. Він зробив усе, щоб його пісня була
поміж нас!» - впевнений Ярослав Ігорович. «Підготовка до концерту, праця над
сценарієм були, швидше за все, командними, аніж особистими, - зізнається одна з
організаторів дійства Анна Солом'яна. – Ми згуртувались, і на сцені кожен з
учасників зреалізував себе, увійшовши у роль. Усі старалися виразити та
передати глядачам справжні емоції».
