УКРАЇНІ 22!

25 серпня у БК села Кобаки відбувся святковий концерт, який

приурочили 22-ій річниці від дня проголошення незалежності України. Його організували працівники закладу під керівництвом Галини Книш. Вела захід Іванна Стеф'юк. 

Свято розпочали спільним виконанням Державного Гімну. Після цього слово взяв почесний гість – настоятель храму Воздвиження Чесного Хреста отець Іван. Він зазначив, що здобута крізь страждання незалежність кожному принесла своє: молоде покоління зустріло її, будучи ще в дитсадку чи у школі, а старшим людям довелося відходити ще від радянських норм. Отець наголосив: «Які плюси чи мінуси не мала б Україна – вона є нашою державою, і кожен повинен знати, що було у нас за плечима». Після його слів присутні спільно помолилися за процвітання батьківщини. До привітань долучився директор Кобаківської ЗОШ Анатолій Шутка. Він побажав гостям оптимізму, віри у щасливе майбуття та закликав молодь жити і творити на рідній землі.

Далі естафету прийняли учасники свята. Декламацію художніх творів залу подарували Ірина Кричун та Іванна Стеф'юк. Новими гуморесками присутніх розважав Назарій Божак. Проникливі пісні для глядачів концерту заспівали Ганна Шулепа, Віталій Луцюк , Діана Мицкан, випускниця школи Віталія Кабин, Анастасія Клим, Віталій Радиш, а також жіночий вокальний ансамбль «Любисток». Атмосферу свята творили і танці. «Мікс» латиноамериканських  стилів виконали Ірина Кричун і Станіслав Радиш, у роль маленьких і жвавих моряків увійшла молодша хореографічна група (керівник Андрій Бартушів), танцем із елементами сучасності потішили семикласниці та їх менші подружки.

Наприкінці заходу на сцену вийшли всі учасники свята, яким зал завдячив палкими оплесками за яскраві виступи.

Справді, ця знаменна дата – це свято мрій і сподівань для мільйонів українців – як тих, що жертвували свободою та власним життям задля світлої і благородної мети, так і тих, які сьогодні є новими творцями історії доби самостійності. Адже до неї наша держава йшла століттями, український народ крок за кроком виборював свободу у країн, між якими був поділений, а пращури  прагнули забезпечити щасливе майбутнє для своїх нащадків, які б на повну жили та творили на рідній землі, а головне - у власній державі…

Юлія Девда