Львів, що звучить...

Окрім взірцевої архітектури, яка впродовж століть надихає вигадливих фотографів і талановитих художників, окрім дещо потрісканої бруківки, яку рівненько виклали на вузьких вулицях і шпарини якої так люблять поглинати підбори, окрім мереж затишних кафе і розкішних ресторанів, де зрідка віднаходиш той бажаний спокій, окрім потоку туристів, дивлячись на яких розумієш, що не порушують вони відносно спокійної аури цього міста, окрім…Окрім багато чого ще можна сказати про Львів, який здатен просто так віддати горстку натхнення, подарувати незабутні враження, вселити надію на щось особливе і неповторне…Відгомін його самого -  у кожному сантиметрі, у кожній цеглині старовинних будинків, у кожному поцілунку закоханих пар, у кожній мрії, яка народжується в думках під впливом такої натхненної атмосфери...

Проте не лише це створює панораму відчуттів міста Лева, це далеко не всі його голоси. Перейдімо до більш практичних речей. От мені завжди була цікава така річ: я вже три роки поспіль зі Львова і до нього їжджу потягом і кожного разу, коли очікую на посадку та відправлення, чую звичне: «На четвертому пероні розпочинається/триває посадка на пасажирський потяг №608 зі сполученням Львів-Чернівці. Час відправлення – 17.12…», а окрім цього – повідомлення про безпеку на залізниці, про уважне поводження зі своїми речами, про зміни у графіку руху пасажирських потягів. Один і той же голос…Три роки на навчання їжджу і трамваями, проте лише десь рік тому, а, може, більше, цей транспорт також почали озвучувати: зупинки, попередження про штрафи та обережність під час руху, поради бути ввічливими. Чула, що це звучить голос дівчинки із факультету журналістики, але якої саме?..А чи не цікаво було вам, як же виглядають оператори мобільного зв’язку, які спілкуються з тобою на протилежному кінці дроту і завжди готові дати пораду, коли виникли технічні проблеми?..

Чудовий шанс віднайти цих людей дала мені непланово-спонтанна практика на телеканалі «24». Коли я запропонувала підготувати матеріал у такому ракурсі і тему випусковий редактор затвердила, а перед тим, за порадою однокурсника, таки впевнилась у намірі відкрити глядачам загадкові голоси міста, взялася за роботу і поспілкувалася із їхніми власниками. Отож, відкриваю секрет! 

Ірина Процик - голос Львівської залізниці

Уже упродовж двох років під її голос одне одного зустрічають та один із одним прощаються тисячі пасажирів, які подаються у далекі мандрівки та не на зовсім довгі відстані. На пропозицію озвучити інформацію на Львівській залізниці радіоведуча "FM-Галичина", журналістка Ірина Процик погодилася одразу, оскільки влітку 2012 року Львів став одним із провідних міст, яке приймало чемпіонат з футболу «Euro-2012». Сама дівчина зізнається: для неї це був новий досвід, хороша професійна школа, яка навчила незнаного: «Усім здається, що це легко: от взяв і начитав! А насправді працює програма, для якої кожне слово ти мусиш начитувати окремо, а вже згодом ці слова складають у довжелезні речення, які інформують, що потяг прибуває о такій-то годині і на таку-то платформу.  Мої друзі зізнаються: коли з вагонів сходять, їм приємно, що я їх "зустрічаю"». Проте коли у графіку потягів є зміни, то їх озвучують четверо дикторів, які працюють цілодобово, і так уже більше двадцяти років. 

Марта Когут - один із голосів трамваїв

А голосом львівських трамваїв, окрім Ірини Процик, яка також долучилася до цієї справи, озвучивши зупинки, є і журналістка «24» каналу Марта Когут. Волею випадку дівчина залишилася чергувати у ньюзрумі в суботу, поєднуючи відповідальну роботу із озвученням. «У телефонному режимі ми спілкувалися зі звукорежисером, який допоміг при монтажі. Пам’ятаю, як не встигала, бо мала важливу поїздку за кордон. Щодо того, що саме озвучую: це інформація про компостування квитків, про штрафи, про вартість самого проїзду. Скажу, що це досить-таки цікаво. От їдеш весь час у трамваї, чуєш свій голос: інколи не впізнаєш одразу, інколи це тебе нервує, але приємно, коли друзі телефонують  і кажуть: «А ми тебе сьогодні чули у трамваї», – ділиться дівчина.

Наталія Сорока знає, як це, 
коли голос западає у душу...

Голос є символом і кол-центрів –  тут завжди готові вислухати і дати пораду з приводу питань чи то нерухомості, чи технічного забезпечення, чи усунення неполадок. Ейчар компанії (тобто той, хто працює з людьми, підбирає робочий персонал) Наталія Сорока також має досвід у спілкуванні з людьми, та і самій цікаво, хто саме є і її співрозмовником. Проте тоді, коли голос оператора западає у душу, клієнти хочуть познайомитися ближче. «Нам неодноразово передавали шоколадки, приходили в компанію, призначали навіть зустрічі», – каже дівчина. 

Одним із голосів Львова цілком можна вважати і каву: її смажать, мелять, заварюють, навіть екстремально, застосовуючи вогонь, тоді і виходить запаяна кава із солодкою скоринкою – смакота-то яка, чесно кажу! Вона шумить, а її аромат легким шлейфом розлітається навколо. У цьому впевнені і шахтарі «Копальні кави»: «Кава – це хвилинка, коли ти можеш побути сам із собою, щоб відчути себе і світ навколо, затриматись і послухати «зАраз». 

Проте і це далеко не вичерпний  перелік голосів цього міста. Його потрібно вміти слухати, продовжувати слухати, насолоджуватись і слухати, а також любити – глибоко і віддано.

Юлія Девда

Фото з особистого архіву героїв та Інтернету