Від майстрів пера...

Перлини слова для рідної мови:

Священна скрижаль української нації, віковічна призма історії нездоланного народу та цінність, що вимірюється тисячоліттями…Мово! Скільки рядків, у кожному з яких причаїлося зерно істини, присвятили Тобі майстри пера, щирі трудівники ниви Слова, щоб довести сучасникам Твою велич, силу та могутність! 

* А знаєте ви, що за сила в тій мові? (Іван Франко)

* Без поваги до інших мов не буде любові до своєї  (Ірина Ликович)

* Всяка мова – цінність вселенська ще й як виразник національної гідності (Віталій Радчук)

* Мова – викарбувана душа народу 
( Ян Парандовський)
 

* Дав я вам мову і мудрість, що не зможуть противитись їй чи суперечити усі противники  (святий апостол  Лука)

* Мова – напрочуд сильний засіб, але треба мати багато розуму, щоб користуватися ним (Георг Гегель)

* Гарна мова надає пристойності дурним думкам( Вільгельм Швебель)

* Важко зміряти слів глибочінь ( Іван Павло ІІ)

* Мов поганих не існує в світі, є лише погані язики (Анатолій Бортняк)

* Мова народу – це його дух, і дух народу – це його мова (Вільгельм фон Гумбольдт)

* Мова – дім духу (Мартін Гайдеггер)

* Межі моєї мови означають межі мого світу (Людвіг Вітгенштейн)

* Єдиний  скарб у тебе – рідна мова,

   Заклятий для сусіднього хижацтва.

  Вона твого життя міцна основа,

  Певніша над усі скарби й багатства  (Пантелеймон  Куліш)

* Відкрийте перспективу перед народом – і ви побачите, що мова ніколи не зрадить його (Василь Іванишин, Ярослав Радевич-Винницький)

* І на зло ворогам засіяла вона,

  Як алмаз дорогий, як та зоря ясна.

 І сіятиме вік, поки сонце стоїть,

 І лихим ворогам буде очі сліпить! (Володимир Самійленко)

* Вертайтесь до своєї мови, мої засліплені братове… (Дмитро Павличко)

* Велично в собі сотні літ несе історію й живий портрет народу ( Анатолій Непокупний)

* Людина, байдужа до рідної мови – дикун (Костянтин Паустовський)

* Коли забрати у народу все – все він зможе повернути. Вимерла мова в устах народу – вимер і народ (Костянтин Ушинський)

* Мово! Пресвятая Богородице мого народу! З чорнозему, любистку, м'яти, рясту, євшан – зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі й місяця народжена…( Катерина Мотрич)

* Мова – жива схованка людського духу (Панас Мирний)

*Щоб любити – треба знати, а щоб проникнути в таку тонку й неосяжну, величну й багатогранну річ, як мова, треба її любити (Василь Сухомлинський)

* Рідна мова дається народові Богом, чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів  (Василь  Захарченко)

* Мова - це місто, для побудови якого кожна людська істота принесла камінь (Ральф Валдо Емерсон)

* Дивуєшся дорогоцінності мови нашої: в ній що не звук, то подарунок, все крупно, зернисто, як самі перла (Микола Гоголь)

* Мова — це глибина тисячоліть (Микита Шумило)