1 липня стартувала XI Літня
школа журналістики газети «День». На участь у ній свої заявки подало 40
студентів з усієї України, а конкурсний відбір пройшло більше половини. Учасники
зі Львова, Києва, Донецька, Запоріжжя, Криму, Дніпропетровська та Острога уже
призвичаюються до атмосфери в редакції, вивчають її роботу, роблять перші
спроби у виданні та вдосконалюють себе у журналістській справі, використовуючи
інтелектуальний багаж і професійні вміння. Приємно, що серед 22 практикантів,
факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана
Франка представило 8 учасників: студенти першого курсу Соломія Буй і Дмитро
Пальчиков, другокурсниця Тетяна Мацкевіч,
третьокурсники Ярослав Назар, Ірина Малюк, Олег Твердь, Ірина Лазуркевич. До
когорти студентів долучилася і випускниця Роксолана Савчин.
За їх словами, кожен день практики насичений
зустрічами з відомими особистостями, черпанням досвіду та новими знайомствами. Як
проходять перші дні студентів-практикантів, як уже реалізовують себе молоді
журналісти і що подарує їм цей досвід? Спробуймо дізнатися!
1. Чому
для проходження навчально-ознайомлювальної чи виробничої практики і набуття
досвіду ти обрав/обрала
Літню школу журналістики газети «День» та й саме друковане ЗМІ?
- Ярослав Назар: Головний мотив у виборі газети ''День'' – досвід. У
щоденному виданні завжди вистачає роботи, тому він ллється рікою. Головне -
усвідомити, що це потрібно тобі, а не просто просиджувати штани.
- Тетяна Мацкевіч: Літня школа
журналістики - це насамперед чудова можливість побачити світ великої
журналістики, світ шаленого ритму, який не знає спочину і забирає у тебе всі
сили, проте вчить викладатися максимально у професійному плані, постійно
цікавитися людьми і їхнім життям, не дозволяти собі бити байдики. Газета
"День" - міцне осердя інтелектуальної журналістики в Україні. Високий
мовностилістичний рівень матеріалів, широкий світогляд авторів, якісна
публіцистика...Я хотіла потрапити у цей світ, щоб випробувати себе, змусити
займатися корисною справою.
- Олег Твердь: По-перше,
через глибокий текст видання і таких же його авторів. По-друге, бо й самому
хочеться «поглибшати». По-третє, чув багато теплих відгуків від колег, що є
випускниками літньої школи.
- Ірина Лазуркевич: Враження
«літньошкілців» газети «День» попередніх років уже другий рік мучили мою
студентську совість. Друзі рекомендували це видання, викладачі заохочували, а
власна цікавість лише укріпляла бажання там стажуватися. «День» приваблював як
газета, колектив якої знає і має що сказати своїм читачам. Після двох років
очікувань настав час, коли мрія про «День» стала реальною – я отримала
позитивну відповідь.
-
Ірина Малюк: на нашому факультеті є багато
охочих поїхати на практику до київського видання ще після першого курсу. Я
вичекала цей момент до третього й зовсім не жалію, оскільки є певний досвід та
уявлення про практичну журналістику. Дякую нашим викладачам, що навчили мене мати
свою думку, емоцію і правильно відчувати та мислити. Практика у газеті «День» -
це не тільки мрія, але й план, який вдалось реалізувати.
- Дмитро
Пальчиков: Досвід, який я тут здобуду, не можна
буде порівняти з будь-яким іншим ЗМІ.
-
Соломія Буй: Мій вибір впав саме на
газету "День", оскільки це одне із найякісніших друкованих видань в
Україні. І мені, як молодому журналістові, важливо набиратися досвіду у фахових
журналістів не лише технічно, але й світоглядно.
2. Що
вразило тебе у перші дні практики?
- Я.Н.:
Колектив: усі привітні і завжди йдуть на допомогу. Ще приємніше - це учасники
Літньої школи, вони зруйнували багато світоглядних стереотипів і стали хорошими
друзями.
-
Т.М.:Можливість взяти інтерв'ю у будь-якої
відомої людини. Літератори, видавці, громадські діячі...Чи могла я подумати, що
колись, можливо, матиму нагоду поговорити з улюбленими письменниками, книги
яких читала ледь не до дірок? Ні. Також вразив ритм життя у Києві. Коли
приїжджаєш на день-два, не відчуваєш цього. Зовсім інше - жити тут цілий
місяць. У редакції робота кипить ще інтенсивніше. Ніколи не бачила, як працюють
журналісти щоденної газети. Що тут скажеш: до Літньої школи я добре не
усвідомлювала, яку важку професію собі вибрала. Тепер розумію.
- О.Т.: Вразив високий
рівень організації редакції: кожен знає своє місце в колективі. І дуже смачна
вода в коридорі. За це велике дякую.
-
І.Л.: Теплий прийом у
редакції. Більше не повторювався трагічний варіант з попередніми практиками і
дистанційним спілкуванням з редактором. Ми – на місяць повноцінна частина
редакційного колективу. Нас поважають, нам допомагають, нас розуміють і люблять.
- І.М.: У перші дні
практики вразив увесь «ДЕНЬ». По-перше, інтелектуальні та ерудовані люди
творили неймовірну атмосферу, по-друге, усі учасники Літньої школи дійсно
подружились ще із другої половини першого дня. Особливо запам’ятався момент
поселення у гуртожитки, коли ми сказали комендантові, що поселяються до одного
гуртожитку львів’яни і донеччани, то він за півхвилини тричі змінив вираз обличчя.
Ми з ними найбільше подружились і такими чином розбили стереотипи та якісь
нав’язливі думки.
- Д.П.: Інтелектуальна
насиченість графіку.
-
С.Б.: Найдивовижнішим для мене було доброзичливе
ставлення до нас працівників редакції. Ну і, звісно, 7-поверхова будівля з
редакційними приміщеннями європейського зразка.
3. Які
труднощі виникали на початковому етапі?
- Я.Н.:
Мій початковий етап ще триває, але труднощі радше робочого спрямування, багато
роботи і все ще попереду.
-Т.М.:
Труднощі у
цій професії - звична річ,тільки на початку. Щодо Літньої школи, то важко
й досі. Робота в редакції з 9 до 6, пошуки потрібних місць у Києві,
пристосування до написання матеріалів у кабінеті, де, окрім тебе, ще два
десятки людей, хронічна потреба виспатися...Проблема не в ритмі, а в тому, що я
до нього не звикла. Але все це, зрештою, того варте.
- О.Т.: Звичайно, що виникли. Але то добре, бо життя без труднощів породжує людську «гниль»: без перепон немає цілі, без цілі немає дій, без дій немає життя. Але не вважаю за потрібне бідкатися про свої перепони – їх треба вирішувати. Так і роблю.
- О.Т.: Звичайно, що виникли. Але то добре, бо життя без труднощів породжує людську «гниль»: без перепон немає цілі, без цілі немає дій, без дій немає життя. Але не вважаю за потрібне бідкатися про свої перепони – їх треба вирішувати. Так і роблю.
- І.Л.:
Ні, не виникало, бо, як я вже казала, прийняли нас гостинно. Звичайно
ж, графік роботи не залишає надміру вільного часу, тож відпочинок серед молодих
журналістів школи – за розкіш. Але, зрештою, «хто казав, що буде легко».
Будь-який гарт – це межові ситуації, сила волі та витримка.
- І.М.:
Труднощів не
виникало, оскільки всі мають свого куратора практики, мудрих порадників, тому
можна вирішити будь-які проблеми. Тем для написання також вистачає, було б лише
бажання писати.
- Д.П.:
Як таких то не
виникало.
- С.Б.:
Здебільшого, труднощі побутового характеру, яких у львівської команди виявилось
чомусь предостатньо. Але це теж
непогано, адже ми формуємо в собі одну з найважливіших рис для журналіста -
стресостійкість та вміння працювати за будь-яких умов. А щодо журналістики, то,
звичайно, буває по-різному: щось вдається, щось поки що ні.
4. Чи
до вподоби тобі розпорядок дня, зміст занять і завдань, які там проводять і чим
саме?
- Я.Н.:
Безперечно. Безліч зустрічей, вражень,емоцій. Багато роботи, із самого ранку до
вечора. Але це як насолода, бо відчуваєш себе журналістом.
- Т.М.:
Усе до
вподоби. У таких масштабних виданнях не буває легко. Дні у газеті насичені, минають так само швидко, як і настають. Радію,
що можу перейняти бодай частку досвіду від людей, які стали лідерами своєї
справи.
- О.Т.:
Одне
слово – так.
- І.Л.: Програма школи рясніє зустрічами із
впливовими суспільно-політичними і культурними діячами. На перспективу місяця
розтягнено подорожі, унікальні заходи і, звичайно ж, неповторне спілкування
серед учасників школи журналістики.
- І. М.:
Мої розумні канікули
включають цікаві зустрічі, нові ідеї, інші погляди.
- Д.
П.: Так.
Мене цілком приваблює графік, запропонований "днівцями".
- С.Б.:
Кожен день в нас надзвичайно навантажений, адже до повноцінної редакційної
роботи додається величезна кількість зустрічей і круглих столів з відомими
українськими та закордонними особистостями.
5. У
якій рубриці, відділі чи тематичному напрямі
ти б хотів/хотіла
себе реалізувати або вже робиш творчі спроби?
- Я.Н.:
Наразі я у відділі міжнародної політики і дуже задоволений цим, бо маю змогу
вчитись у світил, як аналізувати міжнародні події і проектувати їх на
українську площину.
- Т.М.:
Думаю, у
"Культурі" та "Суспільстві". Координатори школи скерували
мене в рубрику "Українці - читайте!" Усе подобається, шкода лише, що
вона виходить тільки раз на тиждень.
- О.Т.:
У
суспільстві. Вже пробую.
- І.Л.:
Мене прийняли у відділ культури.
- І.М.: Мене закріпили за рубрикою
«Глянець», проте готую матеріали до рубрик «Українці – читайте!» та «Україна Incognita».
- Д.П.:
Зараз
я працюю у відділі політики.
- С.Б.:
Мені пощастило, адже я потрапила саме в той відділ, в який і хотіла - "Суспільство".
6. Що,
на твою думку, принесе тобі самому/самій і твоїм колегам участь у літній
школі газети «День» ?
-
Я.Н.: Поступ. У першу чергу
духовний, досвід і розширення берегів власного світогляду.
- Т.М.:
Досвід,
звичайно. Таланту в журналістиці не достатньо, потрібно працювати над собою.
- О.Т.:
Життєвий
досвід. В першу чергу професійний, бо погледіти як працює видання такого рівня
та ще й самому взяти участь у цій роботі, багато вартує. І люди тут приємні.
- І.Л.:
Те, що протягом цього місяця ми сподіваємося
виховати в собі компоненти гартованого журналістського характеру.
- І.М.:
Моя мотивація у Літній школі
журналістики «ДНЯ» - побачити себе у журналістиці, а також журналістику в собі.
Маю надію, що за місяць інтенсивної роботи зможу реалізувати свої творчі плани
та опублікуватись на шпальтах чи сайті видання.
- Д.П.:
Неоціненний досвід, масу емоцій, море знань та нових друзів.
- С.Б.:
Досвід,
розвиток і знайомства.
Координатром
Літньої школи журналістики газети «День» стала аспірант кафедри нових медій Юліана Лавриш. Вона бажає не лише львівським практикантам, а й усім учасникам
використати повноцінно цей місяць. «Що це означає? Максимально взяти для себе
матеріалу до роздумів із зустрічей, максимально багато представити тем для
написання і пошуків, а також максимально відкрити свої серця для друзів-школярів,
які одночасно стали колегами і частинами команди, у якій треба також прагнути
працювати», - вважає Юліана.
Нагадаємо,
що Літня школа журналістики газети «День» триватиме до 1 серпня. Тож побажаймо
нашим практикантам упродовж цього місяця здійснити усі творчі плани і
реалізувати себе, як журналістську особистість.
Юлія Девда
Фото з особистого архіву "днівців"
Немає коментарів:
Дописати коментар