13
лютого 2013 року з ініціативи Студентської ради на факультеті журналістики відбулася
зустріч із випускником Львівського національного університету імені Івана
Франка Романом Вінтонівим. Багатьом із нас він більш відомий як кореспондент
«УТ -Торонто» Майкл Щур, який готує сюжети та випуски новин, де кумедно
аналізує діяльність високопосадовців. Упродовж розмови зі своїми молодшими
колегами гість розповів не лише історію та ідею створення проекту «Файні новини
з Майклом Щуром», але й поділився досвідом роботи у ЗМІ, в яких працював, вказав
на те, як змінює його характер амплуа дотепного канадського журналіста й
висловив свою думку стосовно Євромайдану.
Присутнім Романа Вінтоніва представила доцент
кафедри радіомовлення і телебачення Вікторія Бабенко. Вона звернула увагу на різноманітність
жанрів, у яких доводиться виступати журналістові, та його значний професійний досвід.
Як зізнався сам Роман, мас-медійником він бути не планував, оскільки хотів
здобувати освіту економіста. Навіть тоді, коли хлопець вступив на факультет
журналістики, то ближчим часом надіявся перевестися на омріяний економічний. Та
не судилося, оскільки під час та після навчання Роман почав працювати на львівських
і столичних телеканалах. Згодом,як розповів він, в один момент йому не захотілося
серйозної журналістики, що стало однією з причин появи проекту АЄОА. Його ідея
полягала у тому, щоб діставати депутатів і висміювати їхню діяльність. Як каже
Роман, Майкл Щур ніколи не виходить за межі дозволеного, ставить цілком
зрозумілі та логічні запитання, проте не має права висміювати аудиторію (окрім
рубрики «Андон тижня», яка показує безглуздість дій людей у тих чи інших
ситуаціях). Звісно, після випуску такої продукції на адресу авторів проекту надходить багато критики,
яка інколи буває невмотивованою. Проте Роман Вінтонів зазначив, що сприймає її
з розумінням: «До критики ставлюся позитивно. Звісно, задоволення вона не
приносить, зате допомагає розвиватися».
Стосовно професійних страхів, які часто заважають
журналістам готувати інформаційні матеріали та призводять до сумнівів у тому,
чи правильну діяльність вони обрали, Роман радить так: позбутися
страхів можливо тоді, коли певний час їх випробовуватимеш,згодом – підкориш,
і вони зникнуть самі собою. До речі, ще на старті телевізійної кар'єри Роман
боявся пропонувати керівництву деякі теми через те, що думав: їх не сприймуть
всерйоз чи взагалі відкинуть.
Мову вели і про любов до роботи. Як вважає Роман
Вінтонів, професійна діяльність не буде для тебе пекельною тоді, коли ти не
працюватимеш лише заради грошей, а й отримуватимеш від цього задоволення. Наприклад,
самому журналістові зараз до вподоби саме кумедна і, навіть, в дечому
хуліганська журналістика. «Мій життєвий план виглядає так: спочатку трішки похуліганю,
а після цього хочу стати серйозним журналістом. Для того не обов'язково буде потрібна
якась подія, швидше за все, це визначить мій внутрішній стан», - припускає він.
Окрім професійного досвіду, Роман Вінтонів розповів і про те, яким стає тоді,
коли перевтілюється у Майкла Щура. «Все роблять вуса! Якщо Вінтонів є
закомплексованим і скованим, то Майкл – щирим і відкритим». А це, у свою чергу,
допомагає краще ввійти в роль кумедного й безневинного, журналіста.
Щодо революційних подій Роман Вінтонів вважає,
що майдан не є ефективним тоді, коли функціонує лише в одному місці. Та незважаючи
на це, люди все ж ходять туди, бо знають, що там безпечно й дотримуються законів.
«Це саме те місце, де тобі кажуть «перепрошую», «будь ласка», де до тебе гідно
ставляться, хоча раніше ніколи не бачили й не знали. Ми повинні перенести це у
наші аудиторії та гуртожитки. Я вірю у майдан, але не як у місце, а як у стан
душі», - коментує журналіст.
Наприкінці зустрічі професор кафедри радіомовлення і
телебачення Василь Лизанчук подякував Роману за щире спілкування зі студентами
та за сподвижницьку журналістську роботу, яку він виконує.
Корисною зустріч стала і для самих студентів. Першокурсниця
Олександра Будлянська винесла із неї те,
що журналіст не одразу може визначитися із певною сферою діяльності, оскільки
для цього йому потрібно себе шукати, інколи навіть довго. «Ти якось не одразу
знаходиш саме ту ділянку, де хочеш і можеш себе розкрити. Але попри те, Роман якось надихнув мене, зокрема,розповідями про
те,що йому не часто все вдавалося отак відразу, бо витрачалися і час,і гроші,і
терпіння. Я вкотре впевнилася,що робити справу,яка подобається - то єдиний
спосіб самореалізуватися», - каже дівчина. Студентка четвертого курсу Марія
Пасельська вважає: було помітно, що до присутніх завітав не Майкл, а саме
Роман: «Дуже проста, щира і приємна людина. Ця зустріч не є чимось
надзвичайним, тому що з Майклом чи Романом можна безпосередньо спілкуватися
через мережу, стежити за останніми новинами. Хоча, звісно ж, наживо побачити
телевізійного героя нашого часу набагато цікавіше!»
Другокурсниця Діана Кузьмич також не жаліє про те, що мала можливість послухати гостя. «Для себе відкрила не лише освіченого журналіста , але й дуже цікаву особистість: легкий, відвертий у спілкуванні та без надмірної зірковості. Саме таких журналістів бракує в інформаційному просторі – тих, для яких перше місце посідає саме фах, а не прибуток».
Другокурсниця Діана Кузьмич також не жаліє про те, що мала можливість послухати гостя. «Для себе відкрила не лише освіченого журналіста , але й дуже цікаву особистість: легкий, відвертий у спілкуванні та без надмірної зірковості. Саме таких журналістів бракує в інформаційному просторі – тих, для яких перше місце посідає саме фах, а не прибуток».
Подібні зустрічі на факультеті журналістики сприяють
одержанню практичних знань і цінного досвіду, тому з нетерпінням чекаємо
наступних!
Юлія Девда
Фото Зоряни
Козачок
Немає коментарів:
Дописати коментар