Революція: Комунікація VS Насильство

Революційні події завжди носять складний і суперечливий характер, змінюють громадянське мислення, приносять суспільству належні уроки, утверджують його прагнення і надбання. Та крім цього, вони мають бути належно висвітлені засобами масової інформації, що є одним із факторів того, чи зуміє населення зрозуміти істину таких нелегких часів. 

Сьогодні ми спостерігаємо ситуацію, за якої значна частина традиційних медій в Україні – преса, радіо й телебачення, по-своєму трактують події, нав'язують аудиторії вигідні погляди та стереотипи, прагнуть, щоб вона віддала перевагу політиці владної верхівки. Коли споживач усвідомлює, що ним маніпулюють, змушений орієнтуватися на ті ЗМІ, що подають інформацію оперативно, незаангажовано та без спотворень. І саме тут йому допомагають соціальні мережі, сайти авторитетних видань,блоги, Громадське телебачення…Звісно, під час революції, тут інформація оновлюється щохвилини, та й  читач або глядач бачить об'єктивну картину дійсності. Хоча подібні ЗМІ і терплять тиск, стараються не забувати про стандарти висвітлення подій, але для наших політиків є палицею у колесі . «Влада хоче, щоб війна не мала свідків», - каже доцент кафедри нових медій Наталія Габор. Та нові медії не залишають іншого вибору, як демонструвати те, що сьогодні повинен знати споживач.

18 лютого 2014 року на факультеті журналістики відбувся круглий стіл «Нові медіа Євромайдану:комунікація проти насильства», участь в якому взяли журналісти видань Львова, студенти та викладачі. Розмова стосувалася правил і норм поведінки журналіста впродовж висвітлення революційних подій, важливість Інтернет-джерел в отриманні суспільної інформації та доцільності фейкових новин під час революції. 

Зустріч розпочали із телефонної  розмови з політичним експертом Андрієм Окарою, який свою увагу зосередив на об'єктивності висвітлення подій, вказавши:вона є необхідною складовою новин, але часто вимагає ризику для життя і здоров'я : «Коли ти бачиш несправедливість,більше того, коли отримуєш за неї по "ребрах",або навіть ще гірше,то говорити про об’єктивність важко. Але баланс створюється в контексті інформаційного поля як такого». Через Skype-зв'язок присутні поспілкувалися  із журналістом видання "NGO Donetsk", аспіранткою кафедри нових медій Катериною Жемчужниковою. Вона розповіла про погрози, які надходили до неї впродовж перебування на Донецькому майдані та активність людей на ньому: «Бували дні, коли на майдан виходило 15-20 осіб, тоді як решта були на корпоративах, влаштованих регіоналами».

Після цього слово надали спікерам круглого столу. 

Головний редактор ІА «Zahid.net»  Олег Онисько говорив про етичний бік роботи журналістів під час революції. Як каже він, ангажованість є поділеною внаслідок різного бачення демократії та провладності. «Не варто плутати ангажованість із поглядами населення. Журналіст не є проповідником чи агітатором. У країні триває інформаційна війна,а журналісти є безпосередніми її учасниками. Ми повинні розуміти,що суспільно значима інформація повинна бути опублікована та перевірена, в ній має бути дотримана нейтральність та повага». Також зауважив те, що сьогодні, без роздумів про наслідки, ЗМІ поширюють брехливі новини чи безвідповідальні заяви, переводять увагу з головного на другорядне. На запитання стосовно того, чи є для нього мережа Facebook засобом масової інформації, незважаючи на швидкість подачі та поширення інформації у ній, спікер відповів «ні», пояснивши це тим, що в Інтернет-середовищі  етика спілкування передбачає, перш за все, людські цінності. 

Незалежний блогер і стрімер Петро Нек  наголосив на тому, що сучасні блогери повинні бути мультифункціональними. «Блогер – це ніби кухонний комбайн. Щоб готувати страву (в журналістському розумінні – інформаційний продукт), треба мати інструмент (планшет, відеокамеру чи телефон). Інформація має бути актуальною та свіжою». Також він наголосив на перевазі блогерів бути вільними та вказав на притаманну їм ангажованість.

На ролі нових медій у період політичної кризи увагу закцентував політолог Ігор Танчин. Він вважає, що соціальні мережі, зокрема, є тим засобом, який мобілізує населення. Разом із тим зазначає: «Зв'язки у соцмережах слабкі, їх сила- у незліченній кількості людей, які черпають з них різноманітну інформацію». Також спікер порадив: щоб бути впевненим у тому чи іншому повідомленні, перевірити треба кілька авторитетних

джерел.

Засновник і редактор сатиричного інтернет-видання  "UA Rewiew" Роман Голубовський аргументував потрібність фейків у час революційних подій, мотивуючи це тим, що безглузді дії можновладців чи їх самих потрібно висміювати. «Жарти - це революційна творчість. Вони звучать влучно тоді, коли сказані із серйозним лицем». Як зізнався спікер, такий спосіб осуду влади схожий до груп у соціальних мережах, адміністратори яких поміщують на сторінках кумедні пости.  Але є в Романа табу щодо теми релігії, оскільки вважає: про святі речі не жартують. 

Завершили зустріч дискусією, в якій спікери, викладачі та студенти висловили свої думки стосовно висвітлення революційних подій.              

Юлія Девда
Фото Мар"яна Павлика