Львівський медіафорум. День третій

31 травня на футбольному стадіоні «Арена Львів» відбувся завершальний етап триденного Львівського медіафоруму «Куди йдуть медіа світу і чи встигне за ними Україна?» Головною темою дня став «Медіаменеджмент», а модератором була директор Інституту масової інформації Вікторія Сюмар. Спікери, які взяли участь в обговоренні, торкнулися питань поширення контенту традиційних ЗМІ в онлайні, трансформації медіа в умовах змін бізнес-моделі й економіки новин, творчого керівництва колективом  засобу масової інформації, сучасного стану регіональних медіа та готовності  споживачів інформаційного продукту платити за контент.  «Медіабізнес дорогий, бо його роблять люди, а люди завжди будуть у ціні», - розпочала третій день масштабної події Вікторія Сюмар.

Першим зі своєю доповіддю виступив працівник «Aftonbladet» Крістофер Ларссон. Спочатку він представив себе і в загальних рисах розповів про проблеми, із якими сьогодні стикається газетна продукція. Крістофер тривалий час працював у пресі, а саме керівником веб-розробок у виданні «Västerbottens-Kuriren». Зараз обіймає посаду веб-розробника одного із найуспішніших і найприбутковіших шведських онлайн-видань «Aftonbladet». Як зауважив спікер, спад тиражу, що призводить до зменшення прибутку, і загибель газет, спричинена  старінням читачів і зміною способу читання продукції, яку черпають із гаджетів, є основними причинами зменшення попиту друкованого продукту. Тому видання, веб-дизайнером  якого працює Крістофер Ларссон, поширюється не тільки у паперовому вигляді, а й в «інтернетному». Окрім цього, саме електронний варіант останнім часом набирає споживацької популярності та має розгалужену структуру. У наш час «Aftonbladet» можна читати у телефонах, смартфонах,  планшетах та інших гаджетах. Як розповів Крістофер, їхнє видання швидко перейшло до медіатехнологій, оскільки здатне разом із текстом  поєднувати телебачення, зображення, інфографіку, стрічки новин, розділи прайм-тайму та інші додатки. Спікер ознайомив присутніх зі ще одним видом медій, які мають загальний спосіб платного доступу та одну підписку на усе своє наповнення. Серед них і сайти зі строгими критеріями платного доступу, інші – із рухомим входом у платну систему, ще одні навіть із відсотковою ставкою.  Основними трендами, що забезпечать численне відвідування Інтернет-медій і їх популярність, як зазначив доповідач, є збереження актуальності інформації, баланс прибутку та простір поширення ЗМІ. Крістофер розповів і про роботу команди онлайн-видання: вони щоденно зустрічаються, обговорюють теми, планують. Наприкінці Крістофер дав основні поради для сталого розвитку видання  в Інтернеті. Він переконаний, що подавати потрібно актуальні теми, як це роблять колеги чи конкуренти, але одночасно відрізнятися одне від одного, та завжди зберігати контент – актуальний і якісний. 

Директор студії дизайну «DesignDepot» (Росія) і засновник інформаційного веб-проекту Slon.ru Леонід Бершидський  коротко оповів історію заснування журналу «Forbes», який, поступово розвиваючи свою структуру і могутність, став магнітом для рекламодавців і точкою продажу дорогої продукції. Це видання також існує в онлайн-версії, читають його електронний варіант і в Україні. Сучасна структура сайту, за словами Леоніда Давидовича, дає відвідувачам  можливість будувати сайт зсередини. Одна із особливостей українського варіанта сайту – це автоматична переверстка. Спікер не оминув увагою і гідний рівень інформації в інтернет-середовищі. «Ті, хто зуміє запропонувати хитрий хід, якісну продукцію, виявить придирливу увагу до кожної частини контенту,то за нього платитимуть», - наголосив Леонід Бершидський. 

Засновник і генеральний директор «Mezzobіt» (стартап із Нью-Йорка, який пропонує цифровим видавцям інструменти для управління збором даних на сайтах та мобільних додатках) Джозеф Галарно звернув увагу на економічну сторону медій. Він вважає, що ЗМІ, зокрема і нові медії терплять крах через тиск на них і наявність монолітної структури. «Нові медіа не мають імунітету від ринкових моделей», - зазначив Джозеф. Для успішного функціонування інформації в Інтернеті, спікер виокремив такі чинники: поширення якісного контенту, розуміння його параметрів, налагоджування партнерських відносин з іншими сайтами та можливість легко встановлювати зв'язок із різними частинами світу. При цьому, як зазначив спікер, вагому роль відіграє і професіоналізм мас-медійника,  який, у свою чергу, повинен працювати не тільки у редакції, а й уміти віднаходити різноманітні джерела інформації.

Третій день медіафоруму продовжила дискусія «Чого хоче бізнес від медіа? Чого хочуть медіа від бізнесу?». Участь в обговоренні цих питань взяли директор Інституту масової інформації Вікторія Сюмар, голова правління ПАТ «Кредобанк» Дмитро Крепак, керівник Західного територіального управління «МТС Україна» Дмитро Пономаренко, директор агентства «МедіаПорт» Зураб Аласанія і керівник проекту моніторингу регіональних ЗМІ Українського освітнього центру реформ Катерина Котенко. Мас-медійники зійшлися на тому, що джерелом заробітку для медіа бізнесу є реклама, в окремих випадках спонсорство, що медіа подають інформацію, визначаючи цільову аудиторію та те, що притягувати бізнес вдається тільки професійним виданням, зокрема і онлайн. 

Директор із персоналу «1+1» медіа Анна Баранік презентувала аудиторії свою доповідь «Творче керівництво чи керована творчість?». Спочатку вона подала загальну структуру працівників каналу, які відповідають за телевізійний бізнес, виготовлення контенту та інші медіа, ознайомила з основними фактами про телебачення, які включили у себе кількість телевізорів, рівень простягання та емоції, які також визначають сенс сприймання телепродукції. Також спікер  звернула увагу на риси творчих працівників ЗМІ, виокремивши здібність, талант, майстерність, наполегливість і сміливість. Саме такі люди здатні створювати контент, давати йому оцінку, дбати про потенціал інформаційного продукту та його поширення. Як зізналася Анна, робота команди телеканалу завжди націлена на результат. Гідно втілити його допомагає і мотивація, яка виражається у гонорарах, похвалі, увазі  та одобренні з боку керівництва. Основними критеріями успіху творчого персоналу «1+1» Анна назвала емоційне лідерство і креативність. 

 У своїй доповіді стан сучасних регіональних ЗМІ окреслила директор Українського освітнього центру реформ Світлана Єременко. Вона зазначила, що контент таких осередків інформації є неякісним. Також спікер переконана у тому, що потрібно формувати ринок здорової конкуренції, що можливо тільки тоді, коли журналісти постійно вчаться і самовдосконалюються. 

Після доповіді Світлани  Єременко відбулася ще одна дискусія «Чи може регіональне медіа бути якісним і конкурентоспроможним?». Участь у ній взяли модератор, головний редактор «Кримської газети»  Сергій Тихий,  директор агентства «МедіаПорт» Зураб Аласанія, шеф-редактор новин ТРК «ЛЮКС» Параска Дворянин, головний редактор газети «Високий Замок» Наталія Балюк, генеральний директор телеканалу «ZIK» Дмитро Добродомов і директор Українського освітнього центру реформ Світлана Єременко. Про індивідуальність і якість інформаційного продукту висловилися Параска Дворянин і Дмитро Добродомов. За їх словами, жанри регіональних ЗМІ потрібно урізноманітнювати, бо саме  від пропозиції каналу залежить  те, чи будуть його дивитися, чи стане він першим, а, можливо, змінить свою концепцію і тоді набере популярності. «Тебе будуть шукати за тим, що ти виробляєш, а не за тим, які у тебе частоти», - наголосили вони. Модератор дискусії Сергій Тихий назвав основні проблеми друкованих видань: слабкість регіональних медіаринків, нестача коштів і професійних кадрів на сучасні носії інформації. Наталія Балюк розширила їх спектр, додавши до цього нерозвинений рекламний ринок, погану роботу пошти, як монополіста та розповсюджувача газет, бідність людей і малу кількість самоокупних видань.  Світлана Єременко також назвала прорахунки у низькому попиті на якісну продукцію і зазначила про потребу будівництва  медійного ринку і серед регіональних ЗМІ. 

Про готовність платити за якісний контент в Інтернеті розповів керівник відділу комунікацій  Oll.tv Юрко Банзай, а зі вміннями, яких вимагає редакція від журналістів, учасників форуму ознайомила   консультант медіа-інституту Fojo Вероніка Менжун.  Спікер, як і її колега Крістофер Ларссон, відзначила прогрес гаджетів, які у наш час завойовують усе більше прихильників, що бажають дізнатися про перебіг подій у світі. Виділила і проблеми зменшення на ринку якісної продукції. Насамперед, це «клікове» мислення аудиторії, фрагментарність сприйняття і розуміння інформації, некритичне ставлення до джерел повідомлення, таблоїдизація ЗМІ та погоня за кількістю у збиток якості. Щодо вдосконалення навчальної системи, Вероніка вважає: «Університет повинен стати майданчиком для різноманітних зустрічей юних журналістів зі спеціалістами». Також порадила вищим навчальним закладам готувати мабутнього мас-медійника до фрілансерства. 

Про конвергенцію в медіа-холдингу розповів  генеральний директор ТРК «Люкс» Роман Андрейко.Як вважає доповідач, результатом конвергентної новини є економія ресурсів. Також спікер зазначив, що  якість матеріали повинні набувати через оперативність та кількаразову їх перевірку багатьма редакторами. У цьому допомагає і підвищена мотивація працівників через премії за конвергентні новини. 

Нагадаємо, що Львівський медіафорум тривав 3 дні, на ньому презентували 17 доповідей, провели 7 лекцій, 5 дискусій і 5 майстер-класів. Це для  450 учасників наймасштабнішої події року у сфері засобів масової інформації підготували 47 спікерів із 5 країн світу. Окрім того, форум став місцем обговорення багатьох питань, шляхів вирішення проблем ЗМІ і тим чинником, який справді надихатиме творців інформаційного продукту дбати про її якість і йти в ногу зі світовими медіями. Отож, чекаємо вас на Львівському медіафорумі- 2014!

Юлія Девда

Фото Зоряни Козачок і Максима Баландюха