Пріоритети шведської журналістики і риси польського репортажу від Крістофера Ларссона та Єжи Муравєцкого

Майстер-класи від Крістофера Ларссона та Єжи Муравєцкого

 

30 травня у рамках триденного Львівського медіафоруму «Куди йдуть медіа світу і чи встигне за ними Україна?» на факультеті журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка для студентів і викладачів організували зустріч із медіаінженером шведського видання «Aftonbladet» Крістофером Ларссоном і професором журналістики Вроцлавського університету Єжи Муравєцкім.  Гості ознайомили присутніх з особливостями поширення контенту друкованого ЗМІ в Інтернеті  та його інтеграцію із сучасними гаджетами, системою платного доступу до сайтів у Швеції, рисами польського репортажу і  правилами його написання.

Першим зі своєю доповіддю, яку візуалізувала презентація, перед аудиторією виступив працівник «Aftonbladet» Крістофер Ларссон. Спочатку він представив себе і в загальних рисах розповів про проблеми, із якими сьогодні стикається газетна продукція. Крістофер тривалий час працював у пресі, а саме керівником веб-розробок у виданні Västerbottens-Kuriren. Зараз обіймає посаду веб-розробника одного із найуспішніших і найприбутковіших шведських онлайн-видань «Aftonbladet». Як зауважив гість, спад тиражу, що призводить до зменшення прибутку, і загибель газет, спричинена  старінням читачів і зміною способу читання продукції, яку черпають із гаджетів, є основними причинами зменшення попиту друкованого продукту. Тому видання, веб-дизайнером  якого працює Крістофер Ларссон, поширюється не тільки у паперовому вигляді, а й поширюється просторами Інтернету. Окрім цього, саме електронний варіант останнім часом набирає споживацької популярності та має розгалужену структуру. У наш час «Aftonbladet» можна читати у телефонах, смартфонах,  планшетах та інших гаджетах. Як розповів Крістофер, їхнє видання швидко перейшло до медіатехнологій, оскільки здатне разом із текстом  поєднувати телебачення, зображення, інфографіку, стрічки новин, розділи прайм-тайму та інші додатки. Спікер ознайомив присутніх зі ще одним видом медій, які мають загальний спосіб платного доступу та одну підписку на усе своє наповнення. Серед них і сайти зі строгими критеріями платного доступу, інші – із рухомим входом у платну систему, ще одні навіть із відсотковою ставкою.  Основними трендами, що забезпечать численне відвідування Інтернет-медій і їх популярність, як зазначив доповідач, є збереження актуальності інформації, баланс прибутку та простір поширення ЗМІ. Наприкінці Крістофер дав основні поради для сталого розвитку видання  в Інтернеті. Він переконаний, що подавати потрібно актуальні теми, як це роблять колеги чи конкуренти, але одночасно відрізнятися одне від одного, та завжди зберігати контент – актуальний і якісний.

Найбільш престижним жанром в індустрії журналістики Польщі,  за словами професора Вроцлавського університету Єжи Муравєцкого, є репортаж, який прирівнюється до своєрідного документа. «Ми говоримо про живих людей, про дії, які є справжніми», - зазначив журналіст. Серед основних вмінь репортера Єжи виокремив готовність довго працювати, добре писати, вміння  верифікувати інформацію, тобто виділяти основні моменти і талант надавати матеріалу гарної форми. Одним із найпопулярніших  видів польського репортажу є «feature-репортаж», який дозволяє авторові виразити у словах свою індивідуальність. Хоча цей жанр надає журналістові волю письма, його свободу, але є важким в аспекті контролю якості. Єжи Муравєцкий закцентував на тому, що історія, якою оповитий репортаж має бути цікавою, правдивою, повинна мати свого героя та займати відповідне місце на ринку, при цьому бути читабельною. Якщо журналіст не дотримується хоча б одного із цих показників, це може призвести до дисонансу між покликанням репортажу та його відтворенням на практиці. «Репортаж -  це мозаїка, яка складається із очевидних моментів життя», - підсумував Єжи.

Юлія Девда

Фото Мар"яна Павлика та Ярослава Табінського