9
вересня 2013 року в Актовій залі Львівського національного університету імені
Івана Франка в рамках польської програми 20-го Форуму видавців відбулася лекція
Зигмунта Баумана. Польський та англійський соціолог й філософ досліджує складні
та багатогранні процеси сучасного світу, серед яких глобалізація,
альтерглобалізм, модерність та постмодерн. Лекцію «Невелике доповнення до
довгої історії соціальної історії нашого часу» для студентів і професорів
університету гість присвятив проблемам використання часу та простору,а також їхньому
тісному зв'язку з інформацією.
Привітав присутніх і представив Зигмунта Баумана професор
історичних наук, Директор інституту історичних досліджень Львівського
університету Ярослав Грицак. Він відзначив, що така подія для вищого
навчального закладу є вагомою і порівняв її з відвідинами Жана Поля
Сартра (французький драматург й письменник завітав до alma-mater ще
близько півстоліття тому).
Далі слово взяв Зигмунт Бауман. Для аудиторії він
поставив низку запитань, які мав за мету розтлумачити упродовж своєї лекції: що
сталося із нашим сприйняттям часу, як ми його розуміємо та як у ньому живемо?
Спочатку дослідник пояснив, що час і простір – це
дві рамки, в яких протікає наше життя, причому час має як свою соціальну, так і
фізичну історію, що дозволяють розуміти його природу. В давні епохи він був
циклічним – поступово та стабільно обертався. Це було пов'язано зі сталим
розвитком міст, сіл і людей, які там жили. В добу Просвітництва час почав
пришвидшуватися і став лінійним. Його основними показниками були вища
швидкість, краща якість та відмінне розуміння. Сьогодні до них додалася і фрагментарність,тобто
сприйняття часу людиною окремими точками, кожна з яких змінює одна одну, а
інколи призводить і до великого вибуху. Хоча, як вважає соціолог, ми не можемо
передбачити, де і коли він станеться, бо не пробуємо. Після пояснення сутності
часу Зигмунт розповів про наслідки, які спричинило пришвидшення часу.
Найголовнішим серед них є такий: час став не тільки грошима, а й постійним
викликом для людей, які сьогодні здатні виробити у собі здатність рухатися
швидше та робити декілька речей одночасно.
Окреме місце філософ виділив інформації та
технологічним гаджетам, які тісно пов'язані з часом і простором. Він зазначив,
що модерна людина проводить від 7 до 9 з
половиною годин у компанії екрана комп'ютера, мобільного телефону або планшета.
Це, за словами Зигмунта Баумана, призводить до втрати навичок соціалізації,
зв'язку із реальним світом, емоційності того, про що ми можемо сказати, врешті
решт до втрати вміння читати. Філософ зауважив: «Якщо раніше час розподілявся
на роботу та відпочинок, то зараз межа між цими поняттями розмилася. Ми
поділяємо життя on-line та off-line, але часто плутаємося». Із цього виникає
парадокс: старше покоління гірше розуміє, що зараз відбувається у світі,
оскільки ще за своєї юності не мало такого широкого інформаційного поля, яке
використовує сучасна молодь. Це стало основною причиною того, що зараз замість
браку інформації суспільство має її надлишок. Наприкінці своєї лекції Зигмунт
Бауман спрогнозував подальшу реструктуризацію логіки життя та зазначив: «Ми
повинні робити усе, щоб наша планета була гостинною».
Спілкування із соціологом продовжили студенти, які
ставили запитання, що стосувалися новітніх гаджетів та життя людини у
пришвидшеному ритмі сьогодення.
Юлія Девда
Фото Меліssи Жаботинської
Немає коментарів:
Дописати коментар