ЗУСТРІЧ ІЗ БРАТАМИ КАПРАНОВИМИ

10 вересня 2013 року  у 350 аудиторії Львівського національного університету імені Івана Франка для студентів факультету журналістики організували зустріч з українськими письменниками, видавцями та публіцистами – братами Віталієм і Дмитром Капрановими. Змодерувала захід магістрант факультету журналістики Марʹяна Сич. Лекція стосувалася 10 заповідей інтернет-публіцистики, які упродовж довгих років досвідудля себе визначили самі брати. Окрім цього, вони презентували студентам книгу «Мальована історія Незалежності України», яка стала подарунком нашій державі у честь 22-річчя її свободи. 

Розпочали гості із секрету успіху будь-якого матеріалу: писати так, щоб читачі не змогли відірватися від рядків. Після цього вони розповіли про основну мету інтернет-публіцистики: передати думки на відстані. Вони пояснили, що багато хто з любителів писати, пишуть тільки для того, щоб висловити свої, як вони вважають, геніальні думки. Але це, за словами братів Капранових не є основною ідеєю оскільки у читача під час перегляду матеріалу має виникнути та продовжитись певна думка.

Дмитро та Віталій пояснили різницю між інтернет-публіцистикою та публіцистикою газетною. Перш за все, в Інтернеті потрібно боротися за аудиторію. Читач, який піде за посиланнями, вважатиметься вкраденим. По-друге, в Інтернеті існує демократія, оскільки всі рівні один одного. По-третє, вагоме значення для споживачів онлайн-продукції має і простота, але вона може бути оманливою та завести у блуд як читача, так і журналіста. 

Далі брати перейшли до основних заповідей, які, як вони вважають, суттєво покращують рівень інтернет-публіцистики.

1. Одна стаття – одна думка. Вона повинна бути стрижневою і сконцентрувати на собі увагу читача змусити його дискусувати, а нас – боротися за споживачів матеріалу.

2. Розмір має значення. За поясненнями братів Капранових, на коротший пост увагу звернуть набагато більше користувачів, ніж на довжелезний матеріал. Дмитро та Віталій радять: якщо автор хоче підготувати обʹємну та змістовну інформацію, нехай переходить на цикли публікацій і завжди слідкує за тим, щоб тримати читача біля себе під час «інформаційних пауз».

3. Третій погляд. При написанні матеріалу на певну тему кожний автор шукає опорні асоціації та словосполучення. Але здебільшого вони є банальними, і публікацій, у яких використані затерті слова, в інтернет-середовищі є безліч. Тому ефективним методом наситити матеріал новизною є відкидання перших двох думок і віднаходження третьої. При вмілому його застосуванні публікація на певну тему виглядатиме оригінальною, її  сприйматимуть по-іншому.

4. Стиль повинен відповідати аудиторії. Цей метод Капранови пояснюють тим, що чим вищий чин і посада адресата, тим примітивніше потрібно писати.

5. Не проповідуй. Публіцист ні в якому разі не повинен навʹязувати свою думку читачам , оскільки вони повинні мати своє бачення тієї чи іншої проблеми, не давити на нього своєю ерудицією, а, навпаки, створити умови, щоб спілкування відбувалося нарівні. При початку написання матеріалу, за порадами Капранових, автор повинен садити біля себе уявного читача, який і «критикуватиме», і  шлях правильний «вкаже». Третя порада у цій заповіді – це прочитати свій матеріал вголос, оскільки такий спосіб його перевірки схожий на сприйняття тексту з екрану телевізора, тому легшее виявити помилки, виправити неточності.

6. Стартуй без розгону! Як сказали Віталій і Дмитро, зараз структура інформації сприймається зовсім по-іншому, оскільки потік її швидкості - величезний. «Одразу беріться за проблему, за парадокс! Початок – наша зброя!» - впевнені Капранови.

7.Слідкуй за ритмом. Ця заповідь інтернет-публіциста стосується того, щоб подавати як речення, так і зміст дозовано, щоб не занадто зануджувати читача або його веселити.

8. Закінчуй разом із читачем. Тобто завдання журналіста – це підготувати такий матеріал, щоб читач не відірвався від нього і дочитав до кінця.

9. Не забудь назвати статтю. Заголовок статті зʹявляється після чіткого усвідомлення змісту. Капранови радять не зловживати фольклором, але колекціонувати красиві фрази, щоб «обличчя» матеріалу було свіжим і новим.

10. Постійно вчися. Ця заповідь  є найулюбленішою у Капранових. Майбутнім мас-медійникам вони порадили: «Тримайте себе у хорошій формі та не втомлюйтеся гострити перо, шукаючи новизну як у темах, так і у прийомах». Дмитро та Віталій зізналися, що зараз вони також вчаться – у спортивниних журналістів, оскільки саме представникам цієї галузі журналістики вдається розговорити співбесідників, які живуть лише спортом.

Після пояснення основних публіцистичних порад брати Капранови перейшли до другої частини зустрічі – презентації нової книги «Мальована історія незалежності України». Стрижневою ідеєю їхньої нової праці є незалежність України, яка була завжди, нехай і обмеженою у певних історичних періодах.  Цю особливу історію творення Української держави автори вмістили у 80-ти сторінках і подали оригінальним способом: сумістили текст з історичними довідками та відомостями, помістили цікаві комікси та мапи. Це, за словами Капранових, сприяє корисному та веселому проведенню часу читачів за книгою та  змушує їх рухатися далі. 

Наприкінці зустрічі гості подякували присутнім за увагу та дали загальну пораду – більше читати художньої літератури, бо впевнені: «Книга – універсальний культурний і духовний тренажер».

Юлія Девда
Фото Мар"яни Сич