Якою прогресивною не здавалася б та чи інша професія, стрімкий розвиток
окремих її сегментів веде не тільки до вдосконалення та нових досягнень, а й до
проблем, вирішення яких постає перед її фахівцями. Журналістику хоч і вважають
дисципліною молодою, на сучасному етапі вона переживає прогрес у бік цифрових
технологій і передачі інформації за допомогою електронних засобів масової
комунікації. Та як для друкованих та аудіовізуальнихЗМІ, так і електронних джерел
потрібні журналісти, які якісно та оперативно інформуватимуть суспільство, ті,
які мають багатий професійний досвід.
24 жовтня 2013 року у рамках Всеукраїнської журналістикознавчої конференції «Громадянське
суспільство і ЗМК: пошуки партнерства», присвяченій пам’яті професора
факультету журналістики Володимиру Здоровезі, відбувся круглий стіл «Журналістська освіта в громадянському суспільстві».
Участь у ньому взяли викладачі провідних ВНЗ та керівники засобів масової
інформації Львова. Розмову присвятили проблемам у журналістській освіті, зосередивши
увагу на співвідношенні в навчальному процесі теорії та практики, особливостях набуття
студентами-журналістами професійного досвіду, фахових якостях мас-медійника та
додаткових вміннях, якими мають володіти представники цієї професії.
Модератором
круглого столу була доцент кафедри нових медій Наталія Габор. Вона привітала учасників засідання та зазначила, що
над вирішенням проблем у журналістській освіті працюють практично всі вищі
навчальні заклади, в яких вивчають цю дисципліну. Окрім цього, модератор схарактеризувала
її структуру, виокремивши кілька рівнів: «Зараз журналістська освіта
багатоповерхова. На першому поверсі знаходяться лекції, на другому і третьому -
практичні навички, на четвертому - майстер-класи, а на п'ятому - короткотривалі
школи та семінари. Я завжди кажу студентам, щоб старалися використовувати шанси
набути цінний практичний досвід, слухаючи своїх старших колег». Наталія
Богданівна підмітила, що кафедра нових медій співпрацює із редактором
інтернет-видання «Zahid.net» Світланою
Жаб'юк і головним редактором інтернет-видання
«Варіанти» Іриною Марушкіною,
які проводять зі студентами практичні заняття і вчать спілкуватися у колективі,
адже від цього, в дечому, також залежить успіх їхньої діяльності та якість
журналістських матеріалів.
Далі слово наддали
учасникам круглого столу. Головний редактор газети «Високий Замок» Наталія Балюк зазначила, що працювати
зі студентами на практиці важко, оскільки робота у щоденному виданні є
напруженою і потребує постійного пошукуінформації та тем. Та попри все, як
сказала журналістка, керівництво друкованого ЗМІ старається приділяти увагу практикантам,
посилаючи студентів шукати теми поза редакцією. Хоча, як зауважила вона, далеко
не у всіх виходить підготувати вартісний матеріал і не кожен повертається з
виконаним редакційним завданням. Як зазначила Наталія Балюк, редакцію газети
«Високий Замок» представляє молодий коллектив, більшість журналістів якого –
випускники факультету. «Майже все залежить від самого студента, від того, як
він хоче працювати, чи схоче за щось зачепитися, щось відшукати», - підсумувала
Наталія Балюк.
Доцент кафедри медіакомунікацій Гуманітарного факультету Українського
Католицького
Університету Марія Титаренко закцентувала на важливій ролі не так місця проходження практики, як її
куратора. Як впевнена вона, ефективною практика студента буде тоді, якщо нею
керуватиме сааме практик, а не теоретик, передаючи студентам свою майстерність.
Як зазначила Марія Титаренко, інститут кураторства при медіях є затребуваним.
Викладач кафедри
журналістики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Лілія Шутяк також поділилася проблемами
із проходженням студентами практики. Основна
скарга журналістів-початківців стосується недостатньої уваги з боку кураторів. Незважаючи
на те, що цього року керівництво закріпило за студентами керівників практики, поки
що бажаних результатів досягнути не вдалося.
Доцент кафедри
медіакомунікацій Гуманітарного факультету Українського Католицького
Університету Юлія Голоднікова
підмітила, що при розмові про журналістську освіту, ми маємо пам'ятати, що вона
є частиною української. Також спікер зауважила, що сьогодні книги, які
допомагають освоїти матеріал з тієї чи
іншої галузі, потрібні не всім студентам і це боляче. Окрім цього, перед
аудиторією Юлія Голоднікова навела питаннядля роздумів: чи готова Україна до
конкуренції, зокрема і на медіаринку?
Головний редактор
Інтернет-видання «Варіанти» Ірина
Марушкіна запропонувала розширити спектр спеціалізованих курсів, які давали
б студентам здобувати більший практичний досвід. Як вважає редактор, хорошою
платформою для цього є власне нові медіатехнології, які привели до того, що
поступово цифровими стають усі види ЗМІ. Незважаючи на прогресивність медій,
виникає наступна проблема: як захопити читача у час постійних змін, на які
потрібно не тільки реагувати, а й уміти до них пристосуватися?
Кандидат соціологічних наук, доцент кафедри теорії журналістики і масових
комунікацій факультету журналістики Санкт-Петербурзького державного
університету Людмила Мар'їна розповіла про нововведення у ВНЗ, де працює. "Ми маємо кафедру
дизайну, на якій викладають практики та
вважаємо, що авторитет викладача залежить від його співпраці зі студентами», -
впевнена Людмила Петрівна. Також в
університеті діє нова магістерстка програма "Документальне
телебачення", проходячи яку, студенти мають нагоду поспілкуватися з кінорежисерами
та оволодіти ремеслом підготовки фільмових жанрів.
Завідувач кафедри нових медій
факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана
Франка Борис Потятиник у своїх
висловленнях розмірковував про різницю між теорією та практикою. Як сказав він, приблизно 100 років тому почалося
відставання вищої школи від практики, що сьогодні примушує студентів уже з 2-3
курсу шукати роботу. Вони вважають, що університет
не дає достатньої кількості знань. «Причиною таких думок є те, що факультети
знаходяться між небом – практикою і
землею – теорією чи академізацією
навчального процесу й сприймають журналістику як щось маргінальне», - вважає
Борис Володимирович. Також завідувач кафедри навів приклади приватних шкіл за
кордоном, де є чітко складений план: певний час студентам дають грунтовні
знання про специфіку газети, пізніше – про радіо, телебачення, нові медіа, тоді
як у наших ВНЗ практика є несконцентрованою.
Викладач Інституту
журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ольга Сухомлин розповіла про методи вдосконалення
освіти у їхньому ВНЗ. «Ми відправляємо студентів у районні видання на місяць,
незважаючи на те, що більшість з них не має великого бажання здобувати свій
досвід там, але саме у невеликих редакціях майбутні журналісти визначають свій тематичний напрямок, оскільки
черпаютьпрактичні вміння, пізначи як верстку номера, так і розповсюджуючи
примірники серед аудиторії», - пояснила вона. Ще одне нововведення, яке
передбачають в Інституті – це зустрічі журналістів-практиків із викладчами. Метою
таких занять яких є скорегування навчальних планів, що дасть зрозуміти, якого
журналіста потребують ЗМІ.
Завідувач кафедри журналістики
Ужгородського національного університету Юрій Бедзіля
окреслив прорахунки Болонської системи, яка в Україні, за його словами, стала
«оболонською»: «Ми робимо не те, що
треба, знову все структуруємо. Студент повинен обирати ті дисципліни, які
принесуть йому найбільшу користь. Та єдиною проблемою у здійсненні такої маневренності
є нестача коштів», - каже він.
Асистент кафедри нових медій (у
минулому – редактор Інтернет-видання «Zahid.net») Світлана Жаб'юк вважає, що сьогодні
студенти не мають достатньої бази знань про функціонування медіаринків, тому
варто було б залучати до навчального процессу медіаменеджерів, які б давали
майбутнім мас-медійникам таку інформацію. Окрім цього, вона вважає, що студенти
потребують навчання за всіма канонами та правилами, оскільки на сучасній професійній
арені журналісти мають складати усім іншим галузям ідну конкуренцію.
Заступник головного редактора
ІА «ZIK» Тетяна Вергелес не погодилася з колегами та висловила думку
про те, що теорії у вищих навчальних закладах не забагато, хоча й теоретики, за
її словами, не встигають за стрімкими змінами в медіаіндустрії. Вона вважає, що
сьогодні існує дефіцит на зацікавлених студентів, які б не тільки прагнули до
отримання достатньої теоретичної та практичної бази, а й шукали свіжі та
оригінальні теми. Окрім креативності, спікер назвала й інші основні риси
журналіста – грамотність та лаконічність написання, вміння користуватися
адмінсайтом, а також - шустрість, інтелект, мова й оперативність.
Редактор відділу політики
Інтернет-видання «ІРress» Ярослав Іваночко
вважає, що людину, яка не має журналістської освіти, але знається на політиці,
економіці чи культурі, можна навчити адекватно писати. Такий підхід і практикує
видання, де працює Ярослав. За його словами, журналіст повинен знати хоча б дві
іноземні мови, орієнтування у тій галузі, про яку писатиме, розумітися на
блогосфері, лінкуванні текстів та інфографіці. Основою цих навичок є, звісно ж,
праця по максимуму.
Своїм виступом дискусію
завершила головний редактор газети «Львівська пошта» Ірина Цицак. Вона зауважила, що люди, які вступили на факультет
журналістики, повинні чітко усвідомлювати, навіщо їм ця професія, проявляти
бажання вчитися та любити свою роботу. Журналіст упевнена: вже з першого курсу
майбутні мас-медійники повинні проситися у редакції для набуття професійного
досвіду, а також – оригінально називати свої матеріали, вчитися працювати із
джерелами інформації, користуватися словниками та самостійно писати дипломні
роботи, оскільки журналіст, який досліджує певний сегмент медійної галузі,
копіюючи твердження та думки інших, при цьому не створюючи власного тексту, не має
права ним називатися.
Після висловлення різноманітних
думок стосовно фахової майстерності журналістів, її визначальних чинників та
обговорення методів вдосконалення журналістської освіти в Україні гості
конференції продовжили дискусії у кулуарах.
Юлія Девда
Фото Меліssи Жаботинської
Немає коментарів:
Дописати коментар